Прислів’я та приказки як джерело країнознавчої інформації

Abstract

Стаття присвячена аналізу та систематизації прислів’їв та приказок, що виступають складниками у процесі лінгвокраїнознавчого вивчення мови, оскільки несуть у собі культурну, історичну інформацію, конденсують весь складний комплекс культури та психології даного народу, неповторний спосіб його образного мислення. Звертання до проблеми вивчення мови і культури одночасно дозволяє вдало поєднувати елементи країнознавства з мовними явищами, що містять в собі величезні можливості для виклику та подальшого підтримання мотивації навчання. Статья посвящена анализу и систематизации пословиц и поговорок, которые являются составляющими компонентами в процессе лингвострановедческого изучения языка, поскольку несут в себе культурную. Историческую информацию, конденсируют весь сложный комплекс культуры и психологии данного народа, неповторимый способ его образного мышления. Обращение к проблеме изучения языка и культуры одновременно позволяет удачно объединить элементы страноведения с языковыми явлениями, что содержат в себе огромные возможности для пробуждения и дальнейшей поддержки мотивации обучения. This article covers the analysis and the systematization of proverbs and sayings that components of the linguistic-cultural language study process because they carry a cultural and historical information, condense all difficult complex of culture and psychology of the people, a unique way of their creative thinking. An appeal to the problem of studying language and culture allows at the same time to unite successfully the elements of culture study with language phenomena that comprises huge possibilities to provoke and to support the motivation of studying in future.