До розмежування конвенційних та дискурсивних імплікатур

Abstract

Устатті розглядаються розмежувальні ознаки конвенційних і дискурсивних імплікатур. Під конвенційною імплікатурою розуміється неінтендована імпліцитна пропозиція, що виводиться зі значення слів і речень поза дискурсивним контекстом, натомість дискурсивна імплікатура становить інтендовану імпліцитнуповнупро- позицію, яка інтендується мовцем і виводиться адресатом у дискурсі. Структурними різновидами конвенцій- них імплікатур є лексичні та синтаксичні. Семантичним різновидом конвенційних імплікатур є пресупозиції. В статье рассматриваются разграничительные признаки конвенциональных и дискурсивных импликатур. Под конвенциональной импликатурой понимается неинтендированная имплицитная пропозиция, которая выводится из значений слов и предложений вне дискурсивного контекста, в то время как дискурсивная импликатура представляет собой интендированную имплицитную полную пропозицию, которая интендируется говорящим и выводится адресатом в дискурсе. Структурными видами конвенциональных импликатур являются лексические и синтаксические. Семантическим видом конвенциональных импликатур являются пресуппозиции. The article deals with distinction of conventional and conversational implicature. Conventional implicature is meant as a non-intended implicit proposition, which is devoted from word and sentence meanings out of discursive context. Conversational implicature is an intended implicit full proposition, which is intended of the speaker and devoted of the hearer in discourse. The structural kinds of conventional implicatures are lexical and syntactical ones. A semantic kind of conventional implicature is presupposition.