Дискурсивні стратегії неввічливості у когнітивно-прагматичному вимірі

Abstract

Дискурсивний принцип неввічливості розглянуто на базі нового когнітивно- комунікативного підходу, який інтегрує комунікативні (прагматичні) та лінгвокогнітивні (концептуальні) аспекти неввічливості. Встановлено стратегії і тактики неввічливої комунікативної поведінки, зумовлені структурою концепту НЕВВІЧЛИВІСТЬ. Цей концепт змодельовано за лексико-семантичними даними його номінацій, які структуровано у вигляді семантичного поля ‘Impoliteness’. Доведено ментальну закоріненість стратегій неввічливості і запропоновано соціокультурні та лінгвопрагматичні параметри їх вивчення. Опрацьовано таксономію дискурсивних стратегій, тактик і прийомів неввічливої комунікативної поведінки у драматургічному дискурсі В. Шекспіра і виявлено, що уявлення лінгвокультурної спільноти про неввічливість як етичну антинорму акумулюють етнокультурну і лінгвопрагматичну специфіку відповідного періоду.