Птахи парків м.Харкова

Loading...
Thumbnail Image

Date

DOI

item.page.thesis.degree.name

item.page.thesis.degree.level

item.page.thesis.degree.discipline

item.page.thesis.degree.department

item.page.thesis.degree.grantor

item.page.thesis.degree.advisor

item.page.thesis.degree.committeeMember

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

ХНПУ імені Г.Сковороди

Abstract

Різноманіття гніздового населення досліджених міських парків відображає острівний характер розта шування парків та їх зв’язок із приміськими лісами. Очікуване невисоке видове різноманіття поєднується із збільшенням частки домінантів у гніздовому населенні та одночасним зменшенням другорядних видів. Характеризується екологічне різноманіття пташиних угруповань у парках міста Харків (Україна), зокрема – розподіл топічних груп та розподіл за міграційним статусом. Вивчено сучасний видовий склад та структуру гніздової популяції птахів у трьох парках міста. Дані про 31 вид птахів отримані в 2011 році за період гніздування. Наведено щільність популяції та показник частки виду в групі. Індекс різноманітності Шеннона­Уівера становить 1,97 для ізольованого парку в промисловій зоні і характеризує найбільш незбалансоване угруповання. Центральний парк має зв’язок із приміськими лісами і його угруповання гніздових птахів має індекс різноманітності 2,85, є найбільш збалансованим. Частка дуплогнізників досить значна, не зважаючи на прогнози їх «випадіння» через прибирання старих дуплястих дерев. Три види домінували у гніздовому населенні досліджених парків: синиця велика Parus major, сорока Pica pica й білошия мухоловка Ficedula albicollis. Два з цих видів є домінантами у гніздовому населенні зональних лісових угруповань птахів Лісостепу. Наявність сороки, ймовірно, слід розглядати як свідчення високого рівня урбанізації середовища. У населенні птахів саду імені Т.Г. Шевченка за останні 120 років відбулося істотне зменшення видового різноманіття: замість 48 видів, зареєстрованих з 1883 до 1931 року у наявності 17, що зумовлено зміною структури рослинності. Садова горлиця з моменту розселення у 1966 р. істотно зменшила чисельність, але залишається осілим видом міських парків. Низка видів, що визначена попередніми дослідниками як зимуючі або ті, що випадково з’являються у місті, протягом останніх десятиріч змінила статус на гніздовий, виявивши значну пластичність. Дослідження проводили до початку масштабної реконструкції парків. Ключові слова: місто, птахи, структура угруповання, урбанізація.

Description

Атемасова Т.А. Птахи парків м.Харкова . Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія, 2023, Том 25, №2 С.12-20 https://doi.org/10.34142/2708-5848.2023.25.2.02 Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

Citation

Атемасова Т.А. Птахи парків м.Харкова. Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія, 2023, Том 25, №2 https://doi.org/10.34142/2708-5848.2023.25.2.02

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By