Птахи парків м.Харкова
dc.contributor.author | Атемасова, Тетяна | |
dc.date.accessioned | 2025-01-24T13:39:55Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.description | Атемасова Т.А. Птахи парків м.Харкова . Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія, 2023, Том 25, №2 С.12-20 https://doi.org/10.34142/2708-5848.2023.25.2.02 Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди | |
dc.description.abstract | Різноманіття гніздового населення досліджених міських парків відображає острівний характер розта шування парків та їх зв’язок із приміськими лісами. Очікуване невисоке видове різноманіття поєднується із збільшенням частки домінантів у гніздовому населенні та одночасним зменшенням другорядних видів. Характеризується екологічне різноманіття пташиних угруповань у парках міста Харків (Україна), зокрема – розподіл топічних груп та розподіл за міграційним статусом. Вивчено сучасний видовий склад та структуру гніздової популяції птахів у трьох парках міста. Дані про 31 вид птахів отримані в 2011 році за період гніздування. Наведено щільність популяції та показник частки виду в групі. Індекс різноманітності ШеннонаУівера становить 1,97 для ізольованого парку в промисловій зоні і характеризує найбільш незбалансоване угруповання. Центральний парк має зв’язок із приміськими лісами і його угруповання гніздових птахів має індекс різноманітності 2,85, є найбільш збалансованим. Частка дуплогнізників досить значна, не зважаючи на прогнози їх «випадіння» через прибирання старих дуплястих дерев. Три види домінували у гніздовому населенні досліджених парків: синиця велика Parus major, сорока Pica pica й білошия мухоловка Ficedula albicollis. Два з цих видів є домінантами у гніздовому населенні зональних лісових угруповань птахів Лісостепу. Наявність сороки, ймовірно, слід розглядати як свідчення високого рівня урбанізації середовища. У населенні птахів саду імені Т.Г. Шевченка за останні 120 років відбулося істотне зменшення видового різноманіття: замість 48 видів, зареєстрованих з 1883 до 1931 року у наявності 17, що зумовлено зміною структури рослинності. Садова горлиця з моменту розселення у 1966 р. істотно зменшила чисельність, але залишається осілим видом міських парків. Низка видів, що визначена попередніми дослідниками як зимуючі або ті, що випадково з’являються у місті, протягом останніх десятиріч змінила статус на гніздовий, виявивши значну пластичність. Дослідження проводили до початку масштабної реконструкції парків. Ключові слова: місто, птахи, структура угруповання, урбанізація. | |
dc.identifier.citation | Атемасова Т.А. Птахи парків м.Харкова. Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія, 2023, Том 25, №2 https://doi.org/10.34142/2708-5848.2023.25.2.02 | |
dc.identifier.orcid | https://doi.org/10.34142/2708-5848.2023.25.2.02 | |
dc.identifier.uri | https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/19789 | |
dc.language.iso | uk | |
dc.publisher | ХНПУ імені Г.Сковороди | |
dc.subject | NATURAL SCIENCES | |
dc.title | Птахи парків м.Харкова | |
dc.type | Article |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- 14046-46487-1-SM (1).pdf
- Розмір:
- 403.46 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 8.3 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: