Образи міжкультурної комунікації у творчості Є. Маланюка: варязькі візії

Abstract

Стратегіям часто передують образи – свідомо сконструйовані чи несвідомо засвоєні, вони визначають шляхи і моделі комунікації. Україна вписується в європейський контекст посередництвом певних просторових образів: це і накинуте «винайдення Східної Європи», і рідкі розвідки з власного межування та маркування теренів. На тлі звичних солодкавих метафор романтизму інтригуючим дисонансом постає просторова поетика Євгена Маланюка. Маланюкову історіософську лірику можна наважитись назвати не(до)читаною – її автор недоречний всюди: він надто інтелектуально-саркастичний (із кричуще зухвалими образами) для ура-патріотів, надто пафосно-державницький (із надміром великих літер) для лівих інтелектуалів і надто відвертий для коректної доби.