Роль перцептивних маркерів в конструюванні досвіду від першої особи в романі К. Ішіґуро «Клара і Сонце»

Abstract

У дослідженні представлено вирішення наукової проблеми, що полягає у визначенні ролі та функцій перцептивних маркерів у конструюванні нелюдської свідомості та реалізації категорії експеріенційності в романі Кадзуо Ішіґуро «Клара і Сонце». Проведений кількісний аналіз 1007 маркерів, де суб'єктом є Клара, надав емпіричну основу для розуміння архітектури її свідомості. Ключовим результатом аналізу модальностей стало виявлення абсолютної домінанти візуального сприйняття при повній відсутності нюхових та смакових маркерів. Це порівняння модальностей доводить вузькоспеціалізовану, небіологічну природу її перцептивного апарату. Також виявлено перевагу пасивного збору «сирих даних» (see, hear) над активним фокусуванням та високу частоту когнітивних маркерів. Аналіз ролі перцептивних маркерів та їхньої реалізації в романі довів, що вони є високофункціональною системою, яка не просто описує світ, а моделює для читача саму архітектуру нелюдської свідомості. Лексико-семантичний аналіз показав, як ця архітектура реалізує параметри експеріенційності у сконструйований спосіб. Практичний аналіз виявив, що стилістичні функції сенсорного досвіду дозволяють К. Ішіґуро еволюціонувати свій фірмовий прийом ненадійного оповідача. Перцептивні маркери є інструментом, який К. Ішіґуро використовує для моделювання постлюдської свідомості та деконструкції теми ідентичності, яка у романі конструюється як обчислювальний процес, заснований на обмежених перцептивних даних.

The study presents a comprehensive analysis of the role and function of perceptual markers in constructing the unique first-person experience of a non-human narrator in Kazuo Ishiguro's novel 'Klara and the Sun'. Chapter 1 establishes the theoretical foundations, reviewing perceptual markers within cognitive linguistics (as evidentiality) and synthesizing key narratological theories. The quantitative analysis of 1,007 markers reveals the specific architecture of Klara's consciousness, which is almost evenly split between perception and cognitive processing/action. The findings detail a highly specialized and non-biological sensory hierarchy: her experience is overwhelmingly dominated by the visual modality, while simultaneously being defined by a profound sensory deficit, demonstrating a complete absence of olfactory (smell) and gustatory (taste) markers. This visual dominance is contrasted with her physicality, which is shown to be reactive and static, rather than exploratory. Furthermore, the lexico-semantic analysis details the operational protocols of her mind. A key finding is the novel's central stylistic device: the visual fragmentation of her perception into "boxes" during moments of cognitive overload, which functions to alienate the reader from human experience while simultaneously fostering a unique empathy based on a shared cognitive struggle.