Способи відтворення мовленнєвого портрету персонажа в англо-українському художньому перекладі

Abstract

Художній переклад сьогодні розглядають, у першу чергу, як процес налагодження взаємодії між культурами шляхом подолання двомовних і двокультурних проблем. Тому перекладач має і зберігати певні ознаки унікальності іншої культури, і адаптувати їх під очікування культури цільової, аби художній твір адекватно сприймався носіями цільової мови, культури, менталітету. Невід'ємною складовою образу персонажів є їх мовленнєвий образ, який будується на основі індивідуального лексикона та охоплює специфічні слова та вирази, манеру висловлювання, можливі фізичні недоліки героя твору. Серед засобів створення мовленнєвого образу також слід назвати переважання лексики розмовного характеру, використання фразеологізмів і ідіом, наявність так званих «мовних аномалій». При перекладі мовні аномалії передають в різний спосіб, в залежності від їхнього типу. Матеріалом для дослідження є оригінальний твір у детективному жанрі А. Крісті «Хікорі Дікорі Док» та його український переклад А. Івахненка. У нашому дослідженні ми розглянули мовленнєві образи двох персонажів: Еркюля Пуаро і місіс Габбард.

The detective genre offers readers a significant number of bright heroes, each of whom has individual characteristics of worldview, behavior, and language. When translating detective stories, translators face many problems, in particular, the need to maintain the tension and unpredictability of plot collisions, to portray the characters in all their completeness and uniqueness, and to recreate the author's individual style. The material for the study is the original work in the detective genre by A. Christie "Hickory Dickory Doc" and its Ukrainian translation by A. Ivakhnenko. In our study, we examined the speech images of two characters: Hercule Poirot and Mrs. Hubbard.