Парадокси урбаністичного світогляду Івана Багряного

Abstract

У статті розглянуто особливості перцепції міського простору відомим українським письменником І. Багряним, для творчості якого властиві перманентна боротьба між racio й emocio, публіцистичним і поетичним началами. Велике місто було для автора відпочатку тоталітарним простором; зовсім іншими рисами позначене змалювання письменником малих міст, яким властиві на-ціональний колорит та велика вітальна сила. Зображені у романах великоміський і маломіський простори можна прочитати в ракурсі дихотомій «зодчество/руїна», «розквіт/занепад». В статье рассмотрены особенности перцепции городского пространства известным украинским писателем И. Багряным, для творчества которого характерна перманентная борьба между racio и emocio, публицистическим и поэтическим началами. Большой город был для автора изначально тоталитарным пространством; иначе изображены писателем небольшие города, которым присущи национальній колорит и огромная витальная сила. Изо-браженные в романах большегородское и малогородское пространства можно прочитать в ракурсе дихотомий «зодчество/руина», «расцвет/упадок». The paper considers the peculiarities of urban space perception by the famous Ukrainian writer I. Bahriany, which is characterized by creativity for a permanent struggle between racio and emocio, journalistic and poetic beginnings. The city for I. Bahriany was a totalitarian space. The writer describes small towns in a different way. They are characterized by national flavor and great vital force. When creating the image in the novel of both a big city and small town spaces, the writer usually depicts the realities of the city in the light of a dichotomy of «architecture / ruin», «prosperity / decline».