Еще раз о метаксе и ее продавцах

Abstract

У статті робиться спроба розібратися в різних точках зору дослідників на такий важливий предмет візантійської торгівлі як метакса. Очевидно, ромеї розуміли під цим терміном і шовкове прядиво-напівфабрикат, і цілком готові до вжитку шовкові нитки. Аналіз технологічного процесу в шовковому виробництві дозволяє думати, що візантійські катартарії одержували шовкову пряжу у вигляді ниток-напівфабрикатів у вже готовому вигляді й їхні задачі полягали лише в очищенні та підготовці такої метакси до фарбування. Питання про спеціалізацію і професійні відмінності виробників і продавців метакси, на думку автора, зводиться до реконструкції такого торгівельно-ремісничого посередницького ланцюжка: закупівля привізної неочищеної метакси-пряжі товариством метаксопратів і «непростих», «привілейованих» катартаріїв; продаж неочищеної пряжі метаксопратами «простим» (eutelesteroi) катартаріям і метаксаріям-індивідуалам; продаж катартаріями і метаксаріями очищених шовкових ниток метаксопратам з їх наступним перепродажем сирикаріям. Таким чином, увесь ланцюжок був замкнутий на метаксопратах і, в той же час, достатньо глибоко спеціалізований у кожній зі своїх ланок.