Клінічне значення варіабельності серцевого ритму, типів ортостатичних реакції і добових профілів артеріального тиску при артеріальній гіпертензії, коморбідної з виразковою хворобою

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Донецький національний медичний університет імені М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2011. Дисертація присвячена визначенню клінічного значення варіабельності серцевого ритму (ВСР), типів ортостатичних реакцій (ОР) і добових профілів (ДП) артеріального тиску (АТ) в ефективності контролю артеріальної гіпертензії (АГ), коморбідної з виразковою хворобою (ВХ). Встановлено, що при коморбідності АГ з ВХ загальна потужність спектру ВСР знижена та симпатовагальний баланс зміщений у бік симпатичного ланки регуляції ще більше, ніж при ізольованій АГ. Характерна втрата вегетативного забезпечення у провокаційних пробах, що проявляється хибними реакціями загальної потужності спектра на ортостаз та симпатовагального балансу на метрономізоване дихання. З'ясовано, що при АГ, коморбідної з ВХ, мають місце всі три типи ОР АТ з превалюванням гіпертонічного типу систолічного (51%) і діастолічного (78%) АТ та всі чотири типи ДП діастолічного АТ з переважанням оптимального типу (60% dipper) і три типи систолічного АТ з переважанням патологічних типів (45% non-dipper, 15% night-peaker). На тлі антигіпертензивної терапії стандартними схемами при АГ, коморбідної з ВХ, відмічається зниження загальної потужності ВСР зі збереженням її хибної реакції на ортостаз, підвищення значення симпатовагального балансу. Характерно збільшення частоти несприятливого (ізотензивного) типу ОР систолічного і діастолічного АТ, за рахунок більш сприятливого (гіпертензивного) типу. При коморбідності АГ з ВХ ефективний контроль АТ в підгрупах з гіпотензивним, ізотензивним типами ОР АТ та ДП систолічного АТ за типом non-dipper і night-peaker, ДП діастолічного АТ за типами night-peaker забезпечується пізніше та потребує призначення більш інтенсивної терапії. Прогностично значущими і вагомими параметрами у ефективності контролю АТ у хворих на АГ, коморбідну з ВХ, є загальна потужність ВСР і, найбільш, – симпатовагальний баланс.