Методолого-теоретичний інструментарій історико-педагогічних досліджень

Abstract

У статті висвітлено питання методолого-теоретичного інструментарію історико-педагогічного дослідження. Акцентовано увагу на складниках концептуальних моделях теорії історії (наукові знання, філософські закони, світоглядні принципи дослідника), специфічних ознаках історико-педагогічних досліджень (часовий чинник, територіальна належність, відсутність експерименту, реконструкція форми знань, що набуває ознак історико-педагогічної рефлексії; характерна розлога система посилань, критичний аналіз фактів, комплексне використання методологічних підходів), формі викладу історико-педагогічного дослідження (наративі), що передбачає комплекс взаємопов’язаних історичних методів, знання методології історії, навичок вивчення історичних документів, а також використання джерел, що сприяє сформованості історико-педагогічного твердження. Наголошено на тому, що теоретичний рівень наукових досліджень залежить від методологічних знань. Зазначені структурні рівні методологічного знання (філософський, загальнонауковий, конкретно науковий, технологічний), функції, що виконує нормативне методологічне знання (забезпечує правильність постановки проблеми наукового дослідження, визначає засоби для її різнобічного аналізу на етапах студіювання, сприяє покращенню організації дослідження); загальнонаукові функції методологічного підходу (науково-світоглядна, концептуалізації, технологізації), основні методологічні принципи педагогічного дослідження (об’єктивності, доказовості, всебічності, сутнісного аналізу, єдності історичного й логічного, наступності, системності, науковості). Висвітлено систематизацію методологічних принципів та підходів Н. Бордовської. Зосереджено увагу на чинниках підвищення якості та ефективності історико-педагогічних досліджень. Досліджено науковий дискурс понять «методологія», «методологічний підхід».The article outlines the issues of methodological and theoretical tools to conduct historical and pedagogical research. It is focused on the components of conceptual models of history theory (scientific knowledge, philosophical laws; a researcher’s worldview), on specific features of historical and pedagogical research (time factor, affiliation, no experiment, knowledge reconstruction, which bears some features of historical and pedagogical reflection. It is characterized by extensive references, critical analysis of facts, integrated application of methodological approaches). Emphasis is put on the form of presenting historical and pedagogical research (narrative), which involves a set of interrelated historical methods, knowledge of historical methodology, skills of studying historical documents as well as appropriate use of sources, which contributes to the reliability of historical and pedagogical statement. It is stressed that the theoretical level of scientific research depends on methodological knowledge. The article describes structural levels of methodological knowledge (philosophical, general scientific, specific scientific, technological), functions performed by normative methodological knowledge (ensures the correctness of the scientific research problem, determines the means for its comprehensive analysis at the stages of studying, improves research organization); general scientific functions of methodological approach (scientific worldview, conceptualization, technologization), main methodological principles of pedagogical research (objectivity, evidence, comprehensiveness, substantive analysis, unity of historical and logical, continuity, system, scientific). The systematization of methodological principles and approaches suggested by N. Bordovska is analyzed. Special attention is paid to the factors contributing to improving the quality and effectiveness of historical and pedagogical research. The scientific discourse of the concepts «methodology», «methodological approach» is researched.