Інтертекстуальні включення у німецькомовному політичному дискурсі: види та функції

Abstract

Важливим аспектом роботи є функціонування інтертекстуальності в німецькомовному політичному дискурсі з особливим акцентом на промовах Ангели Меркель та Олафа Шольца. Особливу увагу приділено різним типам інтертекстуальних елементів — цитатам, алюзіям, ремінісценціям і іронічним компонентам — та їх ролі у формуванні риторики й політичних наративів. На основі системного аналізу текстів показано, що інтертекстуальність функціонує як багатофункціональний механізм: вона посилює аргументацію, створює культурно-історичний контекст, встановлює емоційний зв’язок з аудиторією та підкреслює авторитет мовця. Дослідження засвідчує, що цитати використовуються для підсилення ключових ідей, алюзії інтегрують історичну пам’ять у сучасний політичний дискурс, а ремінісценції персоналізують повідомлення, формуючи відчуття спільного досвіду.

An important aspect of the work is the functioning of intertextuality in German-language political discourse, with a particular focus on the speeches of Angela Merkel and Olaf Scholz. Special attention is given to different types of intertextual elements – quotations, allusions, reminiscences, and ironic components and their role in shaping rhetoric and political narratives. Based on a systematic analysis of texts, it is shown that intertextuality serves as a multifunctional mechanism: it strengthens argumentation, creates a cultural and historical context, establishes an emotional connection with the audience, and emphasizes the speaker’s authority. The research demonstrates that quotations are used to reinforce key ideas, allusions integrate historical memory into contemporary political discourse, and reminiscences personalize the message, creating a sense of shared experience.