Перегляд за Автор "Казакова, Т.В."

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

О трикстерах, странниках и антикультуре. Летние заметки на полях «Полилога» (2006 г. №№ 1, 2, 3)
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2006) Казакова, Т.В.
Особливості виникнення інтелектуально-університетської комунікації Середньовіччя
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2007) Казакова, Т.В.
В статье предложена концепция «идеи университета» как канала социальной коммуникации средневековой Западной Европы. Выявлены две главные причины его зарождения. The article introduces the conception of "the idea of the university" as a social communication channel in the medieval Western Europe. Two main reasons of its origin are revealed.
Поетика неоднозначного в есеїстичному тексті (на прикладі есе Чеслава Мілоша «Про вигнання»)
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Казакова, Т.В.; Чала, М.С.
Досліджено есеїстичну поетику неоднозначного; виявлено складну (чотирискладну) структуру текстотвірного концепту есе Ч. Мілоша «Про вигнання» та досліджено її через призму інтертекстуальності. Проаналізовані художньо-семантичні перегуки циклу оповідань С. Беккета «Вигнанець», романів Ф. Ніцше «Так казав Заратустра» та М. Кундери «Нестерпна легкість буття» у єдиному публіцистичному полі вищезазначеного тексту. Исследована эссеистическая поэтика неоднозначного; выявлена сложная (состоящая из четырех частей) структура текстообразующего концепта эссе Ч. Милоша «Об изгнании» и исследована через призму интертекстуальности. Проанализированы художественно-семантические переклички цикла рассказов С. Беккета «Изгнанник», романов Ф. Ницше «Так говорил Заратустра» и М. Кундеры «Невыносимая легкость бытия» в едином публицистическом поле вышеуказанного текста. This article demonstrate an essayistical poetics of ambiguous. Was detected the complicated fourpart structure of the main concept of C. Milosz’s essay «About Exile» andit was analyzed in the context of intertextuality. In this aspect were studied sendings to S. Beckett’s cycle of stories «The Exile» and novels «Thus Spoke Zarathustra» by F. Nietzsche and «The Unbearable Lightness of Being» by M. Kundera in one publicistic field of above-named text.
Поняття «пражурналістика» в українській науці
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2005) Казакова, Т.В.
В статье анализируется логика осмысления украинскими учеными понятия «пражурналистика». Выявлены наиболее концептуальные авторы и доказана актуальность дальнейшего изучения данного явления отечественной наукой. The paper analyses the Ukrainian scientific comprehension logics of the prejournalism understanding. We have pointed out the most conceptual authors and proved the actuality of further studies on this phenomenon by the Ukrainian science.
Природа пізнання у журналістиці та пражурналістиці
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2006) Казакова, Т.В.
В статье ставится вопрос о возможностях рассмотрения пражурналистики как специфической когнитивной деятельности, заключённой в оперативном практическом познании современной действительности с целью репрезентации полученного знания в особых «медиатекстах». Предложена модель анализа пражурналистики как протообраза эпистемологической компоненты, определяющей те форматы знания и дискурса, которые вместе с ценностями, смыслами, критериями истинности и достоверности журналистика передаёт воспринимающему сознанию. The article raises the question about the possibility of considering prajournalism to be a specific cognitive activity in the operative practical cognition of the present-day reality to represent the obtained knowledge in special "mediatexts". A model for analyzing prajournalism as a protoimage of the epistemological component, which determines the knowledge and discourse formats, transferred with values, senses, truth and validation criteria to the perceiving consciousness by journalism, is also suggested.
Публіцистична риторика філософського есе (на прикладі «Хіба я сторож брату моєму?» З. Баумана)
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Казакова, Т.В.; Назаренко, Д.І.
Науково-публіцистичний доробок соціального філософа та культуролога З. Баумана досліджено в аспекті соціальних комунікацій, оскільки в ньому висвітлені сучасні соціальні «виклики», які є контентом суспільно-значущої журналістики. Представлені найважливіші риторичні стратегії есею «Хіба я сторож брату моєму?», в якому викладена сучасна проблема «держави соціального добробуту». Scientific essays by social philosophy and cultural expert Z. Bauman in the aspect of social communications, as they highlight contemporary social challenges to be a content of socially significant journalism, are studied. The most important rhetorical strategies of Am I my brother’s keeper? essay, which address the contemporary problem of "the state of social welfare", are presented.
Публічна страта як пражурналістське явище Середньовіччя
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2006) Казакова, Т.В.
В статье проведен культурологический дискурс-анализ публичной казни как зрелищного текста, предназначенного для массовой аудитории. Высказано предположение, что всю зрелищную коммуникацию Средневековья можно рассматривать как истоки современной тележурналистики. The article presents culturological discourse-analysis of public dearth punishment as an entertainment text intended for mass audience. The author expresses an assumption that all entertainment medieval communication can be considered as a source of modern TV-journalism.
Соціально-комунікаційна функція міфу в прадавньому суспільстві у світлі міфологічної концепції О.О. Потебні
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2007) Казакова, Т.В.
Исходя из толкования А. А. Потебней мифа как отражения и объяснения окружающей действительности той или иной человеческой группой, автор статьи рассматривает миф как наиважнейшую составляющую (наряду с ритуалом) социально-массовой коммуникации первобытного общества. Reasoning from the basis of Potebnia’s interpreting the myth as a reflection and from any specific human group’s explaining the surrounding reality, the author approaches the myth as a most important component (alongside the ritual) of the social mass communication in a primitive society.
Фейлетон М. Гомона «Мандрівочка з перцем» (липень 1983) як соціокультурний феномен у журналістиці радянської доби
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Казакова, Т.В.; Романіченко, Д.А.
Проаналізовано дискурс та поетику названого фейлетону. Наголошено на суспільній цінності районної преси у зіставленні можливостей радянської та сучасної української журналістики. The discourse and poetics of the adopted satirical article are analysed. It is marked the public value of the district press in comparison of possibilities of soviet and modern Ukrainian journalism.