Перегляд за Автор "Кальниченко, О.А."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ В. М. Державин як дослідник перекладу(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2015) Кальниченко, О.А.; Зарубіна, З.В.Документ Володимир Миколайович Державин як критик перекладу(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2016) Кальниченко, О.А.Документ Вплив ідеології на переклад (на прикладі російських та українських перекладів Роберта Бернза)(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Кальниченко, О.А.; Зарубіна, З.В.Документ До російсько-українського діалогу: художній переклад (1917-1956)(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2017) Кальниченко, О.А.; Кальниченко, Н.М.Документ Концепція перекладу Андре Лефевра та її термінологія(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2014) Кальниченко, О.А.; Зарубіна, З.В.; Kalnychenko, O.A.; Zarubina, Z.V.У статті розглядається перекладознавча концепція бельгійського науковця Андре Лефевра, який розробив свою власну теоретичну модель дослідження художнього перекладу, розглядаючи його як одну із форм «переписування» і акцентувавши при цьому увагу не на мовних, а на культурних аспектах перекладу. У статті також йдеться про роль, яку концепція переписування відіграла у повороті перекладознавства до культури та до питань влади, та розтлумачується термінологія, яку запровадив до дослідження перекладу Андре Лефевр. В статье рассматривается переводоведческая концепция бельгийского ученого Андре Лефевра, который разработал свою собственную теоретическую модель исследования художественного перевода, рассматривая его как одну из форм «переписывания» и акцентируя при этом внимание не на языковых, а на культурных аспектах перевода. В статье также отмечается роль, которую концепция переписывания сыграла в повороте переводоведения к культуре и к вопросам власти, и объясняется терминология, которую ввел в исследования перевода Андре Лефевр. The article deals with the framework of translation of the Belgian translation scholar Andrй Lefevere who developed his own theoretical model of literary translation, regarding it as a form of “re-writing” and shifting attention from language to culture. The article also notes the role played by the concept of rewriting in the turn of Translation Studies to culture and to the issues of power and explains the terminology that was introduced in the study of translation by Andrй Lefevere.Документ Опосередкований переклад в Україні в 1920 - 1930-і роки(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Кальниченко, О.А.; Кальниченко, Н.М.Документ Повторні переклади в Україні у 1920-і - 1950-і роки(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2017) Кальниченко, О.А.; Зарубіна, З.В.Документ Соціологічні підходи в дослідженні української традиції перекладу(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2015) Кальниченко, О.А.; Кальниченко, Н.М.Документ “Тарас Бульба” в українських шатах: переклад та формування національної свідомості(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Кальниченко, О.А.; Кальниченко, Н.М.На відзнаку 65 річниці від дня народження В’ячеслава Карабана та Олександра Чередниченка. У статті розглядається роль перекладу у формуванню національної свідомості як шляхом відбору чужоземних текстів для перекладу, так і шляхом розвитку стратегій перекладу. Аналізуються українські переклади “Тарса Бульби”, зокрема переклад А. Василька (Андрія Ніковського) 1930 р., у якому перекладач здійснив спробу “зворотного перекладу”, зберігаючи особливості Гоголівської мови, цілком у відповідності із “стилізаційним перекладом”, який у ті роки захищав теоретично Володимир Державин. В статье рассматривается роль перевода в формировании национального сознания як путем отбора для перевода иноязычных текстов, так и путем развития стратегий перевода. Анализируются украинские переводы “Тараса Бульбы”, в частности, перевод А. Василько (Андрея Никовского) 1930 г., в котором переводчик попытался осуществить “обратный перевод”, сохраняя особенности языка Гоголя в соответствии со “стилизационным переводом”, который в те годы отстаивал теоретически Владимир Державин. The paper deals with the role of translation in formation of national identities through both the selection of foreign texts and the development of discursive strategies to translate them. The case of Ukrainian translations of Nikolai Gogol’s Taras Bul’ba is especially revealing for the purpose, the 1930 translation by A. Vasyl’ko (Andriy Nikovskyi) who attempted to do a “back translation” preserving the peculiarities of Gogol’s language in accordance with “stylizing method” of translation put forward in 1927 by Volodymyr Derzhavyn being the most attention-grabbing.