“Тарас Бульба” в українських шатах: переклад та формування національної свідомості

Abstract

На відзнаку 65 річниці від дня народження В’ячеслава Карабана та Олександра Чередниченка. У статті розглядається роль перекладу у формуванню національної свідомості як шляхом відбору чужоземних текстів для перекладу, так і шляхом розвитку стратегій перекладу. Аналізуються українські переклади “Тарса Бульби”, зокрема переклад А. Василька (Андрія Ніковського) 1930 р., у якому перекладач здійснив спробу “зворотного перекладу”, зберігаючи особливості Гоголівської мови, цілком у відповідності із “стилізаційним перекладом”, який у ті роки захищав теоретично Володимир Державин. В статье рассматривается роль перевода в формировании национального сознания як путем отбора для перевода иноязычных текстов, так и путем развития стратегий перевода. Анализируются украинские переводы “Тараса Бульбы”, в частности, перевод А. Василько (Андрея Никовского) 1930 г., в котором переводчик попытался осуществить “обратный перевод”, сохраняя особенности языка Гоголя в соответствии со “стилизационным переводом”, который в те годы отстаивал теоретически Владимир Державин. The paper deals with the role of translation in formation of national identities through both the selection of foreign texts and the development of discursive strategies to translate them. The case of Ukrainian translations of Nikolai Gogol’s Taras Bul’ba is especially revealing for the purpose, the 1930 translation by A. Vasyl’ko (Andriy Nikovskyi) who attempted to do a “back translation” preserving the peculiarities of Gogol’s language in accordance with “stylizing method” of translation put forward in 1927 by Volodymyr Derzhavyn being the most attention-grabbing.