Перегляд за Автор "Кряж, І.В."

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

До питання про психологічну ефективність прийомів непрямого навіювання у рекламній комунікації
(ІСПП НАПН України, 2010) Кряж, І.В.; Качікова, О.С.; Носова, Н.В.
Рассматриваются результаты исследования психологической эффективности приемов косвенного внушения в печатной (на выборке в 60 человек) и телерекламе (86 человек). Показано, что психологическая эффективность приемов косвенного внушения зависит от содержания рекламного сообщения. Если рекламное сообщение является цельным и отвечает потребностям и возрастным особенностям целевой аудитории, использование косвенного внушения будет облегчать принятие сообщения и повышать эффективность рекламной ком-муникации. Вместе с тем, приемы косвенного внушения не могут компенсировать ошибки, имевшие место на этапе разработки позиционирования товара и определения основного содержания рекламной коммуникации.
Екологічна стурбованість як умова екологічно відповідальної поведінки
(2016) Кряж, І.В.; Баєва, К.О.
Вивчаються зв’язки екологічної стурбованості з переконаннями відносно контролю, уявленнями про нормативні екологічно значущі дії та копінг-стратегіями в контексті екологічно відповідальної поведінки.There are revealed three parameters that describe functioning of regulation systems of environmentally significant behaviour: personal norms to take pro-environmental actions, perceived behavioural control, and the attitude toward global ecological changes. The environmental concern considered as the concern by global anthropogenic ecological changes acts as the meaning centre of such regulation system. Influence of environmental concern on pro-environmental behaviour in private-sphere is mediated by the readiness of the subject to act in a role of the defender of environmental norm. Environmental concern is directly connected with personal pro-environmental norms and perceived behavioural control (environmental efficacy and internal locus of control) and influences the coping-strategies corresponding to global ecological changes. Influence of environmental concern on the problem-focused coping is mediated by control beliefs. Influence on the meaning-focused coping is mediated by a personal pro-environmental norm. The expressed braking influence of environmental concern on the strategy of de-emphasizing the seriousness of ecological change is direct. Results of research specified in two different mechanisms of regulation of environmentally responsible behaviour. In the regulation of pro-environmental actions in private-sphere the basic role belongs to personal environmental norms. In the regulation of the behaviour toward global environmental issues are solving control beliefs. In both cases, environmental concern is a starting point for pro-environmental intentions.
Екологічні смисли способу життя та психологічного благополуччя людини: від Фрітьйофа Нансена до Арне Наеса та до сучасної психології екозбереження
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Кряж, І.В.
Як предмет наукових розвідок поняття «спосіб життя», «психологічне благополуччя», «якість життя» почали розроблятися наприкінці ХХ століття. Але ж цьому передувало їх використання та розвиток як «життєвих» понять, пов’язаних з певними цінностями, уявленнями, особистісними смислами. Фрітьйоф Нансен був людиною, яка уособлювала одночасно романтизм, дослідницькі устремління та гуманістичні цінності. Екологічний простір поставав для нього простором романтичного пошуку «інших берегів», поклик яких облагороджує людське життя. Разом з тим, це не заважало сприйняттю екологічного світу як такого, що потребує вивчення та освоєння, як ресурсної бази, що має бути пізнана та використана для блага людей. Спосіб життя Нансена дозволяв реалізувати тісний зв’язок з природним середовищем, але водночас уможливлював для інших перетворення «храму дикої природи» на майстерню [1]. Діючи як гуманіст, філантроп та просвітник, він підтримував цінності соціальної справедливості, свободи, пізнання як умови людського благополуччя, надаючи останньому статус першорядного за значущістю.
К проблеме регуляции проэкологического поведения
(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010) Кряж, І.В.; Качикова, О.С.
На основе исследований, проведенных западными учеными в рамках инвайронментальной психологии, анализируется проблема регуляции проэкологического поведения. Рассматриваются внешние и внутренние детерминанты экологически значимого поведения в соответствии с теорией П.Стерна. Обсуждается соотношение проэкологического намерения и экологической целесообразности поведения. Ставится проблема экологической озабоченности как интегральной экологической установки, влияющей на формирование проэкологического поведения.
Практична психологія у маркетингу та рекламі - лекції 2013
(2019-02-04) Кряж, І.В.
Презентації до лекційного курсу "Практична психологія у маркетингу та рекламі" за 2012-2013 навч.р.
Структурная модель обыденных представлений о проблеме экологической безопасности
(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010) Кряж, І.В.
С помощью специально разработанного опросника ЭкО-44 на выборке в 496 человек изучаются обыденные представления о проблеме экологической безопасности. На основе конфирматорного факторного анализа предлагается структурная модель представлений об экологической угрозе. Показано, что основу этой структуры составляют две полярные установки: биоцентризм, проявляющийся в отношении к другим животным, и отрицание проблемы экологической безопасности. Анализ латентных путей подтвердил ключевую роль биоцентризма в экологической озабоченности личности и показал его прямое влияние на экологическую интернальность и пессимистическую оценку перспектив развития человечества. Влияние биоцентризма на переживание актуальности экологических изменений и на веру в финансовый капитал и технологии опосредуется установкой на отрицание экологической угрозы.
Суб'єктивна близькість із природою як чинник психологічного здоров'я особистості
(2016) Кряж, І.В.
Розглядається проблема взаємозв'язку психологічного здоров'я з переживанням суб'єктом своєї близькості із природою. Психологічне здоров'я аналізується по параметрах суб'єктивного благополуччя й показникам порушення здорової поведінки. Емпірично підтверджене положення про позитивну роль близькості із природою для психологічного здоров'я особистості в цілому. Суб'єктивний зв'язок із природою впливає на порушення поведінки в сфері здоров'я (установки на паління, алкоголь, саморуйнування). Констатується відсутність прямого значущого зв'язку між суб'єктивною близькістю із природою та суб'єктивним благополуччям. Позитивний вплив переживання близькості із природою на суб'єктивне благополуччя опосередкований показниками саморегуляції в сфері здоров'я. Позначені перспективи подальших досліджень.The problem of connection between psychological health and connectedness with nature is considered. Psychological health is analyzed on parameters of subjective well-being and disturbances of healthy behavior. The assumption about positive role of affinity with nature for psychological health of the person has received empirical acknowledgement. Subjective connection with nature makes braking impact on disturbances of healthy behavior (bent for to smoking, alcohol, self-damage). Absence of direct significant connection between subjective affinity with nature and subjective well-being is ascertained. Positive influence of affinity with nature on subjective well-being is mediated by self-control indicators in health sphere. Prospects of the further researches are designated.Рассматривается проблема взаимосвязи психологического здоровья с переживанием субъектом своей близости с природой. Психологическое здоровье анализируется по параметрам субъективного благополучия и показателям нарушения здорового поведения. Эмпирически подтверждено положение о позитивной роли близости с природой для психологического здоровья личности в целом. Субъективная связь с природой оказывает тормозящее влияние на нарушения поведения в сфере здоровья (установки на курение, алкоголь, саморазрушение). Констатируется отсутствие прямой значимой связи между субъективной близостью с природой и субъективным благополучием. Положительное влияние переживания близости с природой на субъективное благополучие опосредовано показателями саморегуляции в сфере здоровья. Обозначены перспективы дальнейших исследований.