Перегляд за Автор "Miroshnichenko, V.V."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Питання методології дослідження урболандшафту
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Мірошниченко, В.В.; Miroshnichenko, V.V.
Розгляд питання урболандшафту виявляє три основні дихотомії географічного мислення, присутні в науці з моменту її зародження. Зарубіжні географи включили у вивчення проміжну ланку, а разом з тим головну дійову особу і, звичайно, підсумкову мету будь-якої науки, у тому числі і географії, — людину. Consideration of question of urbolandscape is exposed by three basic dichotomies of geographical thought, present in science from the moment of its origin. Foreign geographers plugged an intermediate in a study, and at the same time main acting person and, certainly, final purpose of any science, including geographies, – man.
Розвиток уявлень про вплив середовища на людину
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Мірошниченко, В.В.; Miroshnichenko, V.V.
У наш час при вивченні взаємин людини й навколишнього середовища застосовується біхевіористський підхід, а пояснення просторових аспектів поведінки розглядається в першу чергу через аналіз когнітивних процесів, що лежать в основі поведінки. Людина й середовище оточення бачиться в стані динамічної взаємодії. Характеристики природного середовища повинні були розглядатися силами, непідвласними контролю, їх уважали константою на відміну від залежної величини — поводження людини. Але як у цьому випадку досліджувати естетичний і символічний зміст ландшафту? In our time at the study of mutual relations of man and him environment behaviorist’s approach is used, and explanation of spatial aspects of conduct is examined above all things through the analysis of cognitively processes, lying in basis of conduct. A man and environment of surroundings is seen in a state of dynamic co-operation. Descriptions of natural environment must were be examined forces, which are uncontrolled, they were considered a constant unlike a dependent size — conducts of man. But how in this case to probe aesthetic and symbolic sense of landscape?
Сакральність семантики ландшафту
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Шевченко, М.В.; Мірошниченко, В.В.; Shevchenko, M.V.; Miroshnichenko, V.V.
У статті автори розкривають причини сакралізації ландшафтів, використовуючи феноменологічний підхід у географії. У статті розглядається декілька ключових символів, які дозволяють простежити зв'язок між спогляданням за природним явищем і виникненням певних символічних понять. In the article authors opens the reasons of landscapes’ sacralization. He uses the phenomenological approach in geography. The author considers some key symbols which allow retracing connection between contemplation the natural phenomenon and occurrence of certain symbolical concepts.
Современное состояние популяции степного сурка (Marmota bоbаk bоbаk Мull., 1776) в Белгородской обл.
(Харьковский национальный университет имени В.Н.Каразина, 2009) Токарский, В.А.; Петрова, Е.А.; Мирошниченко, В.В.; Tokarsky, V.A.; Petrova, Ye.A.; Miroshnichenko, V.V.
В Белгородскую область степной сурок проникает из сохранившихся в Украине двух популяций – Луганской и Харьковской. К началу ХХІ ст. степной сурок обитает в 18 из 21 района области. Проведен анализ современного состояния популяции степного сурка на примере колоний, расположенных на территории Казинского государственного заказника Валуйского района Белгородской области, а также в целом по области. На фоне незначительного изменения численности по всей области за последние 5 лет весомое снижение численности наблюдается в районах естественного ареала сурка. Численность степного сурка на территории Казинского госзаказника в период с 2003 по 2008 гг. уменьшилась на 474 особи, что составляет 19,2%. Основным лимитирующим фактором роста численности сурка в Белгородской области является уменьшение пастбищной нагрузки. В дальнейшем можно прогнозировать падение численности сурка.