Наукові роботи. Центр краєзнавства

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/12561

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 95
  • Ескіз
    Документ
    Професор А. Г. Слюсарський як краєзнавець і пам’яткознавець
    (Харків : Курсор, 2024) Проценко, Михайло Володимирович
    Стаття присвячена доробку Антона Григоровича Слюсарського, доктора історичних наук, професора, декана історичного факультету ХДУ імені О. М. Горького у 1947–1962 роках на ниві краєзнавства і пам’яткознавства. Описана тематика його праць цього спрямування, які він розробляв протягом свого життя, а також діяльність зі збереження пам’яток історії та культури у період, коли він перебував на посаді голови Харківського відділення Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК).
  • Ескіз
    Документ
    370 років Харкову: здобутки краєзнавства і завдання на майбутнє
    (Харків : Курсор, 2024) Куделко, Сергій Михайлович
    У статті стисло охарактеризований майже 200-річний термін розвитку краєзнавства на Харківщині, відзначені здобутки сучасного краєзнавства, накреслено завдання на майбутнє.
  • Ескіз
    Документ
    Міжнародні зв’язки в науково-дослідницькій діяльності Василя Назаровича Каразіна (1773–1842)
    (Київ : Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, 2024) Вовк, Ольга Ігорівна
    Висвітлено науково-дослідницьку діяльність В. Н. Каразіна крізь призму міжнародних зв’язків. Показано, що міжнародна комунікація цього діяча (безпосередня й опосередкована) сприяла налагодженню міжкультурних зв’язків, трансферу наукових ідей і технологій.
  • Ескіз
    Документ
    До питання про внесок професора А. Г. Слюсарського в історію дослідження Слобідської України
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Проценко, Михайло Володимирович
    Вперше здійснена спроба систематизувати і узагальнити праці вченого з історії Слобожанщини, виявити питання, якими займався А. Г. Слюсарський, його здобутки на цій ниві. Зроблено висновок про те, що праці А. Г. Слюсарського з історії Слобожанщини присвячені різноманітним питанням, враховуючи те, що це була його основна тематика. Він виступав не лише як автор, а й як редактор багатьох праць з цих питань (наприклад, збірника документів «Селянський рух у Полтавській і Харківській губерніях у 1902 р.», 1961 р. та ін.).
  • Ескіз
    Документ
    Vasyl’ Karazin (1773–1842) as «a person of frontier»
    (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2024) Вовк, Ольга
    У тезах з позицій теорії фронтиру розглянуто життя та діяльність засновника Харківського університету, видатного вченого та громадського діяча Василя Назаровича Каразіна (1773-1842).
  • Ескіз
    Документ
    Краєзнавство України у книжковій колекції Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Янкул, Олексій Миколайович
    Тези доповіді присвячені книжковій колекції, яка знаходиться у Центрі українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна, а саме тим примірникам, що стосуються краєзнавства України. Таких книжок, станом на 2023 рік нараховується 164. Зазначено, що репертуар публікацій, який міститься у розділі «Краєзнавство України» достатньо широкий і охоплює різні роки видання: від радянського часу до сьогодення, а також деякі репринтні видання ХІХ ст. і серед них можна знайти не лише довідники, путівники, монографії та інші матеріали, але й видання, які у подальшому можуть стати (або вже є) бібліографічною рідкістю.
  • Ескіз
    Документ
    Внесок протоієрея Миколи (Лащенкова) в дослідження історії Харківщини (на прикладі його публікацій у «Харківському збірнику» (1887–1898 рр.))
    (Харків : Курсор, 2024) Янкул, Олексій Миколайович
    Тези доповіді, що присвячена працям протоієрея Миколи (Лащенкова) (1829–1896), які він публікував у «Харківському збірнику» (1887–1898 рр.) — літературному додатку до статистико-інформаційного видання «Харківський календар». Більшість публікацій автора присвячені місцевій церковній історії та її діячам, проте є й кілька праць, які стосуються особистостей, які не були прямо пов’язані з релігійною діяльністю (зокрема, про П. П. Гулака-Артемовского, В. Н. Каразіна та Г. Ф. Квітку-Основ’яненка). Зроблено висновок, що внесок о. Миколи (Лащенкова) у дослідження місцевої історії (зокрема церковної) є доволі вагомим, оскільки у своїх працях він досліджував різноманітні питання, які до нього не опрацьовувалися або мали інші висновки і тим самим заклав основи для подальшого їх вивчення та дискусій.
  • Ескіз
    Документ
    Яків Голяховський - перший укладач статистико-інформаційних видань на Харківщині
    (Київ : Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 2023) Янкул, Олексій Миколайович
    На основі документів, які зберігаються в Державному архіві Харківської області, реконструйовано частину (з 1829 р. до 1871 р.) життєвого й творчого шляху першого укладача статистико- інформаційних видань на Харківщині — Якова Голяховського (1829– ?).
  • Ескіз
    Документ
    Науковий доробок Василя Каразіна (1773 - 1842) в оцінках іноземних дослідників
    (Київ : Інститут біографічних досліджень Національної бібілотеки України імені В. І. Вернадського, 2023) Вовк, Ольга Ігорівна
    У статті показано, що науковий доробок видатного українського вченого-природодослідника В. Н. Каразіна був гідно оцінений міжнародним науковим співтовариством, за низкою його ідей і винаходів у галузі метеорології та хімії закріплено світовий пріоритет.
  • Ескіз
    Документ
    Постать Василя Каразіна у працях західноєвропейських та північноамериканських дослідників
    (Київ : КПІ, 2022) Вовк, Ольга Ігорівна
    Статтю присвячено вивченню західноєвропейських і північноамериканських публікацій, у яких розкриваються різні аспекти біографії й доробку Василя Назаровича Каразіна (1773–1842 рр.), котрі раніше не проаналізували українські дослідники. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що масштаб його діяльності та здобутків не обмежувався кордонами України або Російської імперії, новаторські ідеї були глобальними, тож здобули славу й були гідно оцінені не лише в нашій державі, а й за кордоном.