Центр краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/12538
Переглянути
110 результатів
Результати пошуку
Документ До питання про внесок професора А. Г. Слюсарського в історію дослідження Слобідської України(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Проценко, Михайло ВолодимировичВперше здійснена спроба систематизувати і узагальнити праці вченого з історії Слобожанщини, виявити питання, якими займався А. Г. Слюсарський, його здобутки на цій ниві. Зроблено висновок про те, що праці А. Г. Слюсарського з історії Слобожанщини присвячені різноманітним питанням, враховуючи те, що це була його основна тематика. Він виступав не лише як автор, а й як редактор багатьох праць з цих питань (наприклад, збірника документів «Селянський рух у Полтавській і Харківській губерніях у 1902 р.», 1961 р. та ін.).Документ Vasyl’ Karazin (1773–1842) as «a person of frontier»(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2024) Вовк, ОльгаУ тезах з позицій теорії фронтиру розглянуто життя та діяльність засновника Харківського університету, видатного вченого та громадського діяча Василя Назаровича Каразіна (1773-1842).Документ Краєзнавство України у книжковій колекції Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Янкул, Олексій МиколайовичТези доповіді присвячені книжковій колекції, яка знаходиться у Центрі українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна, а саме тим примірникам, що стосуються краєзнавства України. Таких книжок, станом на 2023 рік нараховується 164. Зазначено, що репертуар публікацій, який міститься у розділі «Краєзнавство України» достатньо широкий і охоплює різні роки видання: від радянського часу до сьогодення, а також деякі репринтні видання ХІХ ст. і серед них можна знайти не лише довідники, путівники, монографії та інші матеріали, але й видання, які у подальшому можуть стати (або вже є) бібліографічною рідкістю.Документ Внесок протоієрея Миколи (Лащенкова) в дослідження історії Харківщини (на прикладі його публікацій у «Харківському збірнику» (1887–1898 рр.))(Харків : Курсор, 2024) Янкул, Олексій МиколайовичТези доповіді, що присвячена працям протоієрея Миколи (Лащенкова) (1829–1896), які він публікував у «Харківському збірнику» (1887–1898 рр.) — літературному додатку до статистико-інформаційного видання «Харківський календар». Більшість публікацій автора присвячені місцевій церковній історії та її діячам, проте є й кілька праць, які стосуються особистостей, які не були прямо пов’язані з релігійною діяльністю (зокрема, про П. П. Гулака-Артемовского, В. Н. Каразіна та Г. Ф. Квітку-Основ’яненка). Зроблено висновок, що внесок о. Миколи (Лащенкова) у дослідження місцевої історії (зокрема церковної) є доволі вагомим, оскільки у своїх працях він досліджував різноманітні питання, які до нього не опрацьовувалися або мали інші висновки і тим самим заклав основи для подальшого їх вивчення та дискусій.Документ Яків Голяховський - перший укладач статистико-інформаційних видань на Харківщині(Київ : Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 2023) Янкул, Олексій МиколайовичНа основі документів, які зберігаються в Державному архіві Харківської області, реконструйовано частину (з 1829 р. до 1871 р.) життєвого й творчого шляху першого укладача статистико- інформаційних видань на Харківщині — Якова Голяховського (1829– ?).Документ Науковий доробок Василя Каразіна (1773 - 1842) в оцінках іноземних дослідників(Київ : Інститут біографічних досліджень Національної бібілотеки України імені В. І. Вернадського, 2023) Вовк, Ольга ІгорівнаУ статті показано, що науковий доробок видатного українського вченого-природодослідника В. Н. Каразіна був гідно оцінений міжнародним науковим співтовариством, за низкою його ідей і винаходів у галузі метеорології та хімії закріплено світовий пріоритет.Документ Постать Василя Каразіна у працях західноєвропейських та північноамериканських дослідників(Київ : КПІ, 2022) Вовк, Ольга ІгорівнаСтаттю присвячено вивченню західноєвропейських і північноамериканських публікацій, у яких розкриваються різні аспекти біографії й доробку Василя Назаровича Каразіна (1773–1842 рр.), котрі раніше не проаналізували українські дослідники. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що масштаб його діяльності та здобутків не обмежувався кордонами України або Російської імперії, новаторські ідеї були глобальними, тож здобули славу й були гідно оцінені не лише в нашій державі, а й за кордоном.Документ "Пишу тобі. Я сумую": образ воєнного Харкова 2022 року в дописах мешканців у соціальних мережах(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022) Янкул, Олексій МиколайовичСтаттю присвячено особливостям репрезентації в соціальних мережах образу Харкова під час воєнних дій 2022 р. Загалом було проаналізовано 87 дописів під загальною назвою «листи до Харкова», розміщених на платформах Telegram та Instagram. Усі досліджувані дописи були позначені хештегами #листхаркову та #письмохарькову. Перший «лист» датовано 20 березня 2022 р. й розміщено в соціальній мережі Instagram. У межах дослідження було проаналізовано 18 дописів цієї соціальної мережі. 24 березня харківський Telegram-канал «Где в Харькове» запустив рубрику під назвою «лист до Харкова», яка тривала до 5 квітня 2022 р. Загалом у межах цієї рубрики було опубліковано 69 дописів. Дослідження передбачало фіксацію міських об’єктів, які згадуються в «листах», що дозволило визначити знакові місця для мешканців і ті ознаки, які харків’яни приписують місту. Було визначено, що серед міських об’єктів найчастіше згадують Міський сад імені Т. Г. Шевченка, Центральний парк культури і відпочинку імені М. Горького, Харківський національний академічний театр опери і балету імені М. В. Лисенка, Харківський зоопарк, Саржин яр. Часто в дописах фігурує Харківський метрополітен, зокрема в його новому статусі бомбосховища. Водночас нерідко трапляються такі слова, як «руйнування» та «вибухи», але при цьому харків’яни неодноразово називають у «листах» воєнні дії «хворобою» для міста, а руйнування та інші пошкодження внаслідок обстрілів — «ранами». Крім того, більшість авторів листів пише про те, що місто обов’язково відбудують, і вірить у перемогу. Загалом образ воєнного Харкова завдяки цим дописам визначається як «незламне місто». Епітети «незламний», «нескорений», «стійкий» та інші подібні набувають у «листах» особливого значення в описі сучасного життя Харкова. Автори «листів» пишаються містом, його мужністю та стійкістю. Проаналізовані дописи соціальних мереж дають можливість краще зрозуміти трансформацію сприйняття міста його мешканцями, яка відбулася від початку широкомасштабної військової російської агресії проти України. Серед сучасних героїв міста автори дописів відзначають військових, комунальників, волонтерів, лікарів, рятувальників, а також усіх харків’ян загалом.Документ Ми будемо обговорювати майбутнє та мріяти разом»: культурно-мистецьке життя та музеєфікація міського простору Харкова в умовах війни.(Харків :ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022) Вовк, Ольга ІгорівнаУ статті описано досвід харківських митців (як професіоналів, так і аматорів), які продовжували і продовжують жити і творити у прифронтовому Харкові після 24 лютого 2022 р. Також було звернено увагу на кілька заходів, які фізично відбулися повністю або частково за межами Харкова, але за поставленими цілями та завданнями були спрямовані на презентацію цього мегаполісу, а їхні організатори та цільова аудиторія мали до міста безпосередній стосунок. Показано, що в місті у цей час продовжувалося створення зразків образотворчого мистецтва, виконувалися музичні твори, відбувалися прем’єри театральних постановок. З творчими ініціативами виступали як окремі митці, так і колективи, а також проводилися мистецькі фестивалі. Продемонстровано, що мистецькі практики впливали на життя мегаполісу і ставали однією з форм фіксації пам’яті про воєнні події. Також вказано на те, що заняття творчістю в умовах повсякчасної воєнної небезпеки мало для учасників психотерапевтичний ефект, давало їм можливість пережити травмуючу ситуацію і підтримати моральний дух. Митці відображали у своїх творах воєнні події, безпосередніми свідками яких були, а також подекуди використовували породжені війною матеріальні об’єкти (як-от уламки снарядів) для створення нових художніх артефактів — зразків «траншейного мистецтва». Важливим стало те, що акти творчості відбувалися в знакових та впізнаваних міських локаціях: на станціях метрополітену, біля понівечених пам’яток історії та архітектури. Досліджено, яку роль культурно-мистецькі практики відіграли у процесі музеєфікації міського простору Харкова в умовах повномасштабної війни. Показано, що вже в перші місяці війни митці почали замислюватися про те, що їхні творчі практики увійдуть до майбутніх музейних експозицій, а також сприятимуть появі нових «місць пам’яті» в міському просторі Харкова.Документ Армянская диаспора г. Харькова (вторая половина XIX-начало XXI в.): Этнодемографическая характеристика(2017) Шпорт, Анна Михайловна; Шпорт, Ганна МихайлівнаПолиэтничность и этническая маргинальность являются типичными чертами современных мегаполисов. К таким городам принадлежит по праву Харьков – один из самых многонациональных городов Восточной Европы, историческому, политическому, экономическому и культурному развитию которого во многом поспособствовала армянская община.