Д 64.051.10 (Історичні науки)
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10744
07.00.01 — історія України;
07.00.02 — всесвітня історія
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Лютеранська конфесіоналізація в політиці саксонських правителів (1525–1580 рр.)(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019) Каріков, Сергій Анатолійович; Karikov, S.A.У дисертації досліджено лютеранську конфесіоналізацію як складник політики саксонських правителів у контексті формування земельної державності Саксонії. Систематизовано теоретичні моделі конфесіоналізації, уточнено їх зміст, визначено, що її межовими датами є 1525–1580 рр. Лютеранська конфесіоналізація у Саксонії вперше проаналізована у трьох аспектах: суспільно-політичні трансформації, перетворення релігійно-церковного життя, зміни у соціокультурній сфері. Доведено, що важливу роль у твердженні Саксонії як центру конфесіоналізації відіграла політика Шмалькальденського союзу. Визначено, що перехід курфюрства Саксонського під владу Моріца після Шмалькальденської війни 1546-1547 років. позначив новий етап формування земельної держави, продовженої Августом після Аугсбурзького світу 1555 як єдиновладним правителем. Проаналізовано особливості діяльності церкви Саксонії: проведення візитацій, розробка євангелічних статутів, написання віросповідних книг, подолання протиріч між гнезіолютеранами та філіппістами, формування ортодоксії. Визначено шляхи реалізації закликів до «порядку» через соціальне дисциплінування. Проаналізовано реформи шкіл та університетів, що призвели до створення нової територіальної системи освіти.Документ Реформація і становлення Євангелічної Церкви та школи у Брауншвейзі (1517–1555 рр.)(2006) Каріков, С.А.Каріков С.А. Реформація і становлення Євангелічної Церкви та школи у Брауншвейзі (1517-1555 рр.). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02. – всесвітня історія. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2005. У дисертації на основі опрацювання широкого кола джерел досліджується реформаційний рух, утвердження євангелічної церковної та шкільної організації у Брауншвейзі. Вивчається розвиток Церкви та школи в середньовічному Брауншвейзі та характеризуються євангелічний рух у цьому місті, погляди і діяльність Йоганна Бугенхагена, аналізується зміст Брауншвейзького церковного статуту 1528 р. і значення цього документу, визначаються основні напрямки та результати розвитку Євангелічної Церкви та школи у Брауншвейзі в період пізньої Реформації. Доведено, що на різних етапах Реформації позиції міської влади Брауншвейга змінювалися під впливом як виступів бюргерства, так і курсу територіальної герцогської влади і євангелічних князів. Визначено, що регіональна модель церковної та шкільної освіти, що була вперше відображена у Брауншвейзькому статуті 1528 р., надалі реалізовувалася як у цьому місті та його окрузі, так і в інших євангелічних територіях. Кариков С.А. Реформация и становление Евангелической Церкви и школы в Брауншвейге (1517-1555 гг.). – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. – всемирная история. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина Министерства образования и науки Украины, Харьков, 2005. В диссертации на основе широкого круга источников комплексно исследуется утверждение евангелической церковной и школьной организации в Брауншвейге в эпоху Реформации. Определяются степень научно-теоретической разработки проблем Реформации в Брауншвейге и вопросы, которые требуют дальнейшего изучения. При характеристике развития церквей и школ Брауншвейга перед Реформацией особое внимание уделено взаимоотношениям между администрацией и духовенством Брауншвейга в средние века. Отмечено, что Римско-Католическая Церковь контролировала систему городского образования. Клир постоянно стремился увеличить свои доходы от треб, церковных служб, пожертвований бюргеров. Столкновение интересов городского населения и Церкви привело к “войне священников” 1413-1420 гг., завершившейся договором между Советом и брауншвейгскими иерархами. В XV – начале XVI вв. Римско-Католическая Церковь сохраняла сильные позиции в Брауншвейге, что вызывало нарастание недовольства бюргеров. Исследован начальный период евангелического движения в Брауншвейге (1517-1528 гг.). Автор отмечает, что до середины 20-х гг. XVI в. выступления сторонников евангелизма в этом городе пресекались герцогской властью и церковными иерархами и не имели широкой поддержки. Но в 1524-1525 гг. благодаря отправлению евангелических проповедей бюргерство начало активнее участвовать в Реформации. После Первого Шпейерского рейхстага 1526 г. в церквах Брауншвейга началось утверждение евангелического богослужения и культа. Совет города в это время не препятствовал нововведениям, но и не санкционировал их. Для завершения Реформации в Брауншвейг был приглашен видный реформатор Иоганн Бугенхаген. Охарактеризовано формирование мировоззрения и деятельности Бугенхагена до его приезда в Брауншвейг. В период деятельности в Трептове он проявил себя как знаток Священного Писания, приверженец отдельных реформ Церкви. Ознакомление с произведениями Лютера содействовало переходу Бугенхагена на сторону Реформации. В ранний период деятельности в Виттенберге (1521-1528 гг.) он вел разностороннюю деятельность как теолог, проповедник, преподаватель, публицист. Участие в утверждении евангелической церковной организации и культа в Виттенберге помогло аналогичной деятельности Бугенхагена за пределами этого города. Выяснены основные положения Брауншвейгского церковного устава 1528 г. Установлено, что создававшаяся на основе устава региональная церковная организация занимала подчиненное место по отношению к городским властям, которые влияли на назначение священнослужителей приходских церквей и на содержание проповедей. В то же время преобразованные церкви и школы сыграли важную роль в дальнейшей борьбе с Римско-Католической Церковью. Брауншвейгский устав 1528 г. имел принципиальное значение для развития Евангелической Церкви и школы Германии. Он стал образцом для евангелических уставов в ряде германских городов и княжеств и по структуре, и по содержанию. Обострение конфессионально-политической ситуации в Германии на рубеже 20-х–30‑х гг. XVI в. вынудило власти Брауншвейга искать союзников. Вступление города в Шмалькальденский союз в 1531 г. позволило проводить дальнейшее преобразование церквей и школ Брауншвейга в духе евангелизма. В то же время это событие окончательно определило подчиненную роль бюргеров по отношению к городской администрации, а администрации – по отношению к евангелическим князьям, руководившим Шмалькальденским союзом. 1531 г. можно рассматривать как рубеж, ознаменовавший переход Брауншвейга от “городской” к “княжеской” Реформации. В 40-х гг. XVI в. влияние Евангелической Церкви на бюргерство Брауншвейга возросло. Это стало возможным благодаря военной победе протестантов над католиками в 1542 г. В Брауншвейге была создана консистория, которая регулировала семейные отношения, контролировала священнослужителей и преследовала выступления против евангелизма. Надзор, осуществлявшийся ранее суперинтендентами и адъюторами, теперь усилился. Союзницей новой Церкви в распространении идей Реформации выступали евангелические школы Брауншвейга. Учителя должны были проводить занятия, не отступая от принципов евангелизма и внедряя их в сознание школьников. Укрепившись в городе, Евангелическая Церковь получила возможность действовать и в округе Брауншвейга. Хотя “общинная Реформация” уже не была ведущим течением евангелического движения, ее влияние сказывалось и в этот период. Борьба Брауншвейга против герцогской власти после поражения протестантов в Шмалькальденской войне в 1547 г. доказывает, что успехи Реформации в городе обеспечивались не только вооруженными силами евангелических князей, но и массовой поддержкой горожан. Она позволила отстоять Брауншвейг в ходе двух осад герцогскими войсками. Договор 1553 г. между Советом Брауншвейга и герцогом Генрихом Младшим закрепил автономное положение города в Брауншвейгско-Вольфенбюттельском герцогстве. Он означал невозможность для города добиться признания Реформации в пределах всего княжества, а для герцога – вернуть Брауншвейг под свой полный контроль. Аугсбургский религиозный мир 1555 г. отразил это примерное равенство сил протестантов и католиков в масштабах Германии в принципе “Чья власть, того и вера”. Главным достижением Реформации в Брауншвейге стало утверждение евангелической церковной и школьной организации. Karikov S.A. The Reformation and formation of the Braunschweig Evangelical Church and school (1517-1555). – Manuscript. Dissertation for a candidate degree of historical sciences by speciality 07.00.02. – World History. – The Kharkiv National University of V.N. Karazin, Kharkiv, 2005. In this dissertation the reformation movement, establishment of the Braunschweig Evangelical Church and school organization are investigated on the base of wide range of sources. The status of Church and school in the medieval Braunschweig, the evangelical movement in this town, Johannes Bugenhagen’s views and activities are studied. The contents of Braunschweig church ordinance and the meaning of this document are analyzed. The main directions and results of the Evangelical Church and school development in Braunschweig in the period of the late Reformation are determined. The positions of Braunschweig municipal council is proved to have changed under the influence of both burghers protests and the course of territorial ducal ruling and the evangelical princes in different periods of the Reformation. It is established that regional model of the church and school organization which was reflected in Braunschweig ordinance for the first time in 1528, in future was implemented both in this town and its borough and in other evangelical territories.