Наукові роботи. Медичний факультет

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1136

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Документ
    Варіанти хірургічної тактики при місцево-розповсюджених варіантах базально-клітинної карциноми шкіри голови у хворих старечого віку
    (Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2022) Красносельський, Красносельський Микола Віллєнович; Кулініч, Галина Василівна; Білий, Олександр Миколайович; Лепеха, Іванна Віталіївна; Підлісний, Руслан Анатолійович; Krasnoselskyi, Mykola Villenovych; Kulinich, Halyna Vasylivna; Bilyy, Oleksandr Mykolaiovych; Lepekha, Ivanna Vitaliivna; Pidlіsny, Ruslan Anatoliyovych
    Базально-клітинний рак є найпоширенішим видом раку шкіри у світлошкірих дорослих осіб старше 50 років. Захворюваність на нього зростає в усьому світі. Базально-клітинні карциноми (БКК) є гетерогенними, від поверхневих або вузликових уражень із хорошим прогнозом до дуже великих уражень, які важко піддаються лікуванню. Прогноз лікування пов’язаний з ризиком рецидиву базально-клітинного раку або його локальної деструктивної здатності. Сучасні методи діагностики та лікування БКК дозволяють у більшості випадків контролювати захворювання. Місцево-поширені БКК у пацієнтів віком понад 85 років також можливо лікувати хірургічно з одночасним реконструктивним етапом при зваженому підборі хворих.
  • Документ
    Особливості експресії транскрипційного фактора NF-kB у хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози з різними прозапальними цитокінами
    (Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2024) Білий, Олександр Миколайович; Мітряєва, Наталія Андріївна; Красносельський, Микола Віллєнович; Гребіник, Лідія Володимирівна; Bilyy, Oleksandr Mykolaiovych; Mitrіaіeva, Nataliia Andriivna; Krasnoselskyi, Mykola Villenovych; Grebinyk, Lidiia Volodymyrivna
    Однією із значних особливостей вторинно-набрякового раку грудної залози (ВНРГЗ), найбільш злоякісної форми новоутворень, є вираженість хронічного запалення, яке має значення для патогенезу та прогресування захворювання. Нині накопичені докази взаємовідношень канцерогенезу та запалення. Вагому роль як при запаленні, так і при канцерогенезі відіграють транскрипційний фактор (NF-kB) та прозапальні цитокіни. Виявлено активацію транскрипційного фактора NF-kB-р105 та вірогідне підвищення рівнів прозапальних цитокінів (IL-6, IL-8, TNFα) в сироватці крові хворих на ВНРГЗ, порівняно з особами із фіброаденомами, що свідчить про високий канцерогенний потенціал пухлини та наявність запального компонента. Показано, що найвищий рівень NF-kB-р105 виявляється у групі хворих на ВНРГЗ з найвищим рівнем цитокінів IL-8. Встановлено, що у хворих на ВНРГЗ рівень транскрипційного фактора та прозапальних цитокінів IL-6, IL-8, TNFα у сироватці крові вірогідно вище, ніж у хворих на РГЗ, що підтверджує високу агресивність цієї форми захворювання.
  • Ескіз
    Документ
    Гігантська фіброма заочеревинного простору, ускладнена компресійним синдромом нижньої порожнистої вени
    (Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Білий, Олександр Миколайович; Лепеха, Іванна Віталіївна; Bily, Oleksandr Mykolayovych; Lepekha, Ivanna Vitaliyivna
    Робота ознайомлює медичну спільноту з особливостями клінічного перебігу гігантських пухлин заочеревинного простору та можливими інтра- та периопераційними ускладненнями. В ній наведено клінічний випадок пацієнтки А., 44 років, яка отримувала лікування у відділенні онкологічної хірургії ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України». Проведений хірургічний етап лікування - виконано видалення пухлини заочеревинного простору з технічними складнощами. У післяопераційному періоді після хірургічного втручання виникла кровотеча з розширенної вени черевної стінки. Проведена релапаротомія, зупинка кровотечі. Строк нагляду – 3 роки, даних щодо рецидиву немає. Зроблено висновок, якщо НЗО супроводжуються додатково синдромом нижньої порожнистої вени, необхідно проводити ретельний гемостаз інтраопераційно та вести активний нагляд у найближчому післяопераційному періоді для контролю можливої кровотечі після заповнення «порожніх» раніше судин.