Наукові роботи. Медичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1136
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Качество жизни и клиника артериальной гипертензии(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2002) Ли Ин; Исаева, А.С.; Яблучанский, Н.И.В амбулаторных условиях на 121 пациенте (50 мужчин и 71 женщина) изучены взаимозависимости в качестве жизни и клинических проявлениях артериальной гипертензии (АГ). Возраст обследованных – 52,7±8,98 лет. Средние продолжительность АГ 10,9±8,11 лет, уровни систолического и (САД) диастолического (ДАД) артериального давления - 172,1±16,55 мм рт.ст. и 101,9±8,57 мм рт.ст В исследование не включались лица, перенесшие инфаркт миокарда менее, чем 5 лет назад, страдаю- щие СН IV ФК, сахарным диабетом, ожирением III-IV степени, язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки. Группа контроля – 17 практически здоровых лиц того же пола и возраста. О качестве жизни судили по общему индексу качества жизни (ОИКЖ), оцениваемому по шкале Ferrans& Power. Выделены 3 группы пациентов с ОИКЖ до 90, 90-120 и более 120 баллов. Расчет статистических показателей производился с помощью SPSS 10.0 для Windows. Показано существование определенных взаимоотношений между клиническими проявлениями АГ и качеством жизни пациентов. Более тяжелые клинические проявления имели место при ОИКЖ менее 90 баллов. Определение ОИКЖ рекомендуется для использования во врачебной практике при лечении пациентов с АГ. В амбулаторних умовах на 121 пацієнті (50 чоловіків і 71 жінка) вивчені взаємозалежності якості життя і клінічні прояви артеріальної гіпертензії (АГ). Вік обстежених – 52,7±8,98 років. Середня тривалість АГ 10,9±8,11 років, рівні артеріального тиску систоли (САД) і діастоли (ДАД) –172,1±16,55 мм рт.ст. і 101,9±8,57 мм рт.ст В дослідження не включалися особи, які перенесли інфаркт міокарду менш, ніж 5 років тому, страждаючі СН IV ФК, цукровим діабетом, ожирінням III-IV ступеня, хворобою виразки шлунку і дванадцятипалої кишки. Група контролю –17 практично здорових осіб тієї ж статі і віку. Про якість життя судили по загальному індексу якості життя (ЗІЯЖ), оцінюваному по шкалі Ferrans&Power. Виділено 3 групи пацієнтів з ЗІЯЖ до 90, 90-120 і більше 120 балів. Розрахунок статистичних показників проводився за допомогою SPSS 10.0 для Windows. Показано існування певних взаємостосунків між клінічними проявами АГ і якістю життя пацієнтів. Більш важкі клінічні прояви мали місце при ЗІЯЖ менше 90 балів. Визначення ЗІЯЖ рекомендується для використовування в лікарській практиці при лікуванні пацієнтів з АГ. The interrelation between the quality of life and clinical manifestation of arterial hypertension (AH) was studied at 121 patients (out of which were 50 men and 71 women) in the outpatient setting. The age of observed patients was 52.7±8.98 years. The mean continuity of AH is 10.9±8.11 years, the levels of systolic (SBP) and diastolic (DBP) blood pressures are 172.1±16.55 mm hg and 101.9±8.57 mm hg Those who had myocardial infarction less than 5 years ago, heart failure of IV FC, diabetes mellitus, corpulence of the III – IV level, ulcer of stomach and duodenal ulcer were excluded of the research. The group of control was 17 healthy people of the same sex and age. The quality of life was judged by the general index of life quality (GILQ), which was identified by the scale of Ferrans&Power. Three groups of patients with GILQ were picked out, who had 90, from 90 to 120 and more than 120 scores. The calculation of the statistical datum was made due to SPSS 10.0 for Windows. It is shown the definite interrelation between clinic manifestation of AH and patients' quality of life. The more severe clinic cases took place by GILQ with less than 90 scores. The definition of GILQ is recommended for treatment the patients with AH in medical practice.Документ Диастола сердца (физиология, изменения при патологических состояниях)(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2003) Коваленко, В.Н.; Яблучанский, Н.И.Представлено систематическое изложение диастолы левого желудочка (ЛЖ) в физиологических условиях и при патологических состояниях. Диастола рассматривается как ключевой процесс в биомеханике сердца, формирующий систолу и через нее всю циклическую деятельность кровообращения. Акценты на диастолической функции, ранние и обоснованные вмешательства при диастолической дисфункции – важный компонент вторичной профилактики сердечной недостаточности и ее эффективного лечения. Викладено системний погляд на діастолу лівого шлуночка (ЛШ) у фізіологічних умовах і при патологічних станах. Діастола розглядається як ключовий процес у біомеханіці серця, що формує систолу і через неї всю циклічну діяльність кровообігу. Акценти на діастолічну функцію, ранні й обґрунтовані втручання при діастолічній дисфункції – важливий компонент вторинної профілактики серцевої недостатності і її ефективного лікування. There is systematically described left ventricle is (LV) diastole in physiological and pathological conditions. Diastole is considered as a key process in heart biomechanics, which forms a systole and whole cyclic activity of blood circulation. Concentration on diastolic function, early and proved interventions during diastolic dysfunction are important components of cardiac insufficiency secondary prophylaxis and its effective treatmentДокумент Современная терапия хронической сердечной недостаточности: значение антагонистов альдостерона(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2007) Яблучанский, Н.И.Рассмотрено место антагонистов альдостерона в современной терапии хронической сердечной недостаточности. Показано, что антагонисты альдостерона дополняют влияния ингибиторов ангиотензин превращающего фермента на ренин-альдостерон-ангиотензиновую систему, чем способствуют достижению более значимых стойких позитивных результатов в лечении пациентов с сердечной недостаточностью. Розглянуто місце антагоністів альдостерону в сучасній терапії хронічної серцевої недостатності. Показано, що антагоністи альдостерону доповнюють впливи інгібіторів ангіотензин перетворюючого ферменту на ренін-альдостерон-ангіотензинову систему, чим сприяють досягненню більш значущих стійких позитивних результатів в лікуванні пацієнтів з серцевою недостатністю. The place of aldosterone antagonists in modern therapy of chronic heart failure is considered. It is shown, that the aldosterone antagonists expand influences of angiotensin converting enzyme inhibitors on the reninaldosterone- angiotensin system, what promotes achievement of more significant steady positive results in medical treatment of patients with heart failure.