Наукові роботи. Медичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1136
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Місцевий рецидив саркоми м’яких тканин у пацієнта молодого віку(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2019) Красносельский, Микола Віллєнович; Білий, Олександр Миколайович; Підлісний, Руслан Анатолійович; Рубльова, Тетяна Валеріївна; Дем’яненко, Валерія Вікторівна; Krasnoselsky, М.; Biliy, O.; Krutko, E.; Podlesniy, R.; Rubleva, T.; Demyanenko, V.У статті представлено опис випадку місцевого рецидиву саркоми м’яких тканин спини у пацієнта 18 років. Пацієнту в 2018 р. було проведено комбіноване лікування з приводу Юінгподібної саркоми м’яких тканин спини зліва (хірургічне лікування 07.09.2018 р., метастази в легені 10.2018 р., після 3-х циклів хіміотерапії). У грудні 2018 року при контрольному обстеженні діагностовано рецидив саркоми тієї самої ділянки, регресія метастатичних вогнищ у легенях. Звернувся за допомогою в ДУ «ІМР НАМН України», де за рішенням консиліуму рекомендовано хірургічне лікування. Хворий успішно прооперований. Протягом 6 місяців хворий до клініки не звертався.Документ Кореляція змін показників периферичної крові хворих на рак шлунка залежно від об’єму оперативного втручання(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2019) Красносельський, Микола Віллєнович; Мовчан, Олексій Володимирович; Krasnoselskiy, M.; Movchan, O.В роботі наведені порівнянні результати радикального оперативного лікування хворих на рак шлунку, розділених на дві групи: після радикального видалення шлунка з пухлиною відновлювально-реконструктивний етап був проведенний з формуванням тонко-тонкокишкового резервуару за запропонованою методикою (20 хворих), та за стандартизованою методикою (20 хворих). Встановлено, що за умови формування тонко-тонкокишкового резервуару на відновлювальному етапі після виконання радикальних оперативних втручань з приводу раку шлунка забезпечується більш раннє відновлення клітинного та гуморального імунітету, що дозволяє знизити відсоток післяопераційних ускладнень; виявлено, що відновлювальний етап у пацієнтів скорочуєтся після операцій за рахунок більш швидкого налагодження фізіологічних процесів в організмі хворого; доведено, що розроблена методика підвищує безпосередню та найближчу виживаність хворих.Документ Гігантська фіброма заочеревинного простору, ускладнена компресійним синдромом нижньої порожнистої вени(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Білий, Олександр Миколайович; Лепеха, Іванна Віталіївна; Bily, Oleksandr Mykolayovych; Lepekha, Ivanna VitaliyivnaРобота ознайомлює медичну спільноту з особливостями клінічного перебігу гігантських пухлин заочеревинного простору та можливими інтра- та периопераційними ускладненнями. В ній наведено клінічний випадок пацієнтки А., 44 років, яка отримувала лікування у відділенні онкологічної хірургії ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України». Проведений хірургічний етап лікування - виконано видалення пухлини заочеревинного простору з технічними складнощами. У післяопераційному періоді після хірургічного втручання виникла кровотеча з розширенної вени черевної стінки. Проведена релапаротомія, зупинка кровотечі. Строк нагляду – 3 роки, даних щодо рецидиву немає. Зроблено висновок, якщо НЗО супроводжуються додатково синдромом нижньої порожнистої вени, необхідно проводити ретельний гемостаз інтраопераційно та вести активний нагляд у найближчому післяопераційному періоді для контролю можливої кровотечі після заповнення «порожніх» раніше судин.Документ Актуальні питання хірургії раку стравоходу і гастроезофагеального раку(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Красносельський, Микола Віллєнович; Старіков, Володимир Іванович; Андрій Сергійович, Андрій Сергійович; Krasnoselskyi, Mykola Villenovich; Starikov, Volodymir Ivanovich; Khodak, Andrii SerhiiovychВ роботі проаналізовано літературні джерела, які стосуються розвитку хірургії раку стравоходу та гастроезофагеального раку в хронологічному аспекті. Пошук був обмежений дослідженнями, опублікованими в період 1975–2020 рр. Особлива увага приділялась аналізу ефективності виконання лімфодисекції та методикам формування стравохідно-шлункового анастомозу в порівняльному аспекті. У роботі також проаналізовані матеріали власних багаторічних досліджень авторів з цієї проблеми. Дані літератури свідчать про те, що неспроможність стравохідно-шлункового анастомозу займає друге місце серед ускладнень. При виконанні трьохзональної лімфодисекції п’ятирічна виживаність збільшується на 10 %. Неспроможність стравохідно-шлункового анастомозу в провідних клініках складає від 3 до 9 %. Виконання пластичного стравохідно-шлункового анастомозу підвищує його фізіологічні властивості. Таким чином, хірургічне лікування залишається основним стратегічним напрямком при лікуванні РС і ГЕР. Першочерговою метою лікування визнається виживаність хворих. Дані свідчать про необхідність виконання обов’язкової медіастинальної та абдомінальної лімфодисекції. Лікування раку цієї локалізації потребує використання ад’ювантних методів лікування (хіміо- та променевої терапії)Документ Гігантська ліпосаркома заочеревинного простору з розповсюдженням на верхню третину лівого стегна(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2023) Красносельський, Микола Віллєнович; Білий, Олександр Миколайович; Підлісний, Руслан Анатолійович; Масалітіна, Єлизавета Юріївна; Слободянюк, Ольга Володимирівна; Krasnoselskyi, Mykova Villenovych; Bilyy, Oleksandr Mykolaiovych; Pidlisnyy, Ruslan Anatoliyovych; Masalitina, Yelyzaveta Yuriivna; Slobodianiuk, Olha VolodymyrivnaРозгляд наведеного клінічного випадку може допомогти розробити нові стратегії та підходи до лікування подібних патологій, а також має освітню ціль для медичних фахівців та студентів, допомагаючи розширити їхнє розуміння рідкісних онкологічних захворювань та на клінічному прикладі довести високу ефективність хірургічного методу при місцево-розповсюджених варіантах ретроперитонеальних ліпосарком. Зроблено висновки, що лікування ЗС в спеціалізованих онкохірургічних центрах з хірургічним плануванням, базованим на даних КТ та МРТ, є критично важливим, особливо з використанням експертизи суміжних хірургічних спеціалістів. При великих ЗС досягнення класичного рівня R0 резекції є викликом, навіть при компартментному варіанті, тому розділення видалень на R2 та R0/R1 є обґрунтованим. Вибір варіанта доступу визначає успіх хірургічного лікування через вузкість оперативного поля.