Статья посвящена исследованию интертекстуальности как одной из основных категорий комического институционального дискурса. Категория интертекстуальности актуализируется использованием стэндап-комиками имен собственных и феноменов, которые репрезентируются немаркированными интекстами (цитатами, аллюзиями и реминисценциями), а также приемом стилизации.
Стаття присвячена дослідженню інтертекстуальності як однієї з базових категорій комічного інституційного дискурсу. Категорія інтертекстуальності актуалізується залученням стендап-коміками власних назв та феноменів, що репрезентовані немаркованими інтекстами (цитатами, алюзіями та ремінісценціями), а також прийомом стилізації.
The article deals with the investigation of intertextuality as one of the main categories of comic institutional discourse. The category of intertextuality is actualized by standup-comedians by using proper names and phenomena, which are represented with non-marked intexts (citation, intimations, reminiscences) and also stylization.
