Матеріали інших дисертацій
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1649
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Показники варіабельності серцевого ритму і якість життя у робітників вугільних копалень з артеріальною гіпертензією під час лікування еналаприла малеатом та небівалолом(2007) Федько, І.Д.Дисертація присвячена встановленню закономірностей зміни показників варіабельності серцевого ритму і якості життя в робітників вугільних копалень з м'якою й помірною артеріальною гіпертензією під час лікування еналаприла малеатом (ЕМ), небівалолом (НБ) та іх комбінаціями. Дослідження проведено на 108 пацієнтах чоловічої статі з ізольованою АГ, у тому числі 52 гірників очисного забою вугільних копалень і 56 - наземних робітників. Останні були групою порівняння. Вимір АТ робили по методу Короткова з використанням стандартизованого мембранного тонометра. Для визначення показників ВСР реєстрували ЭКГ у другому стандартному відведенні за допомогою комп'ютерного електрокардіографа "Cardіolab 2000" з обробкою середніх 5 хвилин 7-хвилинного мониторного запису. Вивчалися: загальна потужність спектра (TP) як міра загальної потужності регуляції, потужність спектра в діапазоні дуже низьких частот (VLF) як міра потужності гуморальної ланки регуляції, в діапазоні низьких частот (LF) як міра потужності симпатичної ланки регуляції та в діапазоні високих частот (HF) як міра потужності парасимпатичного ланки регуляції. Якість життя (ЯЖ) пацієнтів оцінювали з використанням опитувача Ferrans&Power - кардіологічна версія ІІІ, шляхом обчислення загального індексу (ЗІЯЖ). Терапія АГ проводилася з використанням ЕМ, НБ та їх комбінацій з контролем через 2 тижні, 1, 3 і 6 місяців від початку терапії. Статистична обробка результатів проводилася з використанням параметричних критеріїв та непараметричних критеріїв за допомогою SPSS 10.0 для Wіndows. Встановлено, що терапія ЕМ, НБ і їхньою комбінацією дозволяє однаково ефективно контролювати артеріальний тиск у гірників надземних і підземних професій з м'якою й помірною артеріальною гіпертензією. Під час терапії ЕМ TP має тенденцію зниження, НБ - підвищується та їх комбінацією - у змінах займає проміжне положення. Щодо VLF, LF, HF зміни характеризуються зниженням двох перших і підвищенням - третьої. Терапія сприяє підвищенню якості життя гірників надземних і підземних професій з м'якою й помірною артеріальною гіпертензією. ЕМ і НБ можуть бути використані в режимах моно- і комбінованої терапії м'якої й помірної артеріальної гіпертензії в гірників надземних і підземних професій.Документ Зміни вегетативної регуляції серцевої діяльності та результати терапії артеріальної гіпертензії блокаторами b-адренергічних рецепторів на поліклінічному етапі(2004) Ісаєва, Г.С.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України й Інститут гастроентерології АМН України, 2004. Дисертацію присвячено дослідженню можливостей підвищення якості терапії артеріальної гіпертензії на підставі встановлення зв’язку між станом регуляції серця, гемодинамічними параметрами, показниками якості життя у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Підтверджено високу ефективність метопрололу, небівололу та карведилолу в лікування артеріальної гіпертензії. Встановлено існування двох типів реакцій ВР серцевого ритму на гіпотензивну терапію блокаторами β–адренорецепторів, які проявляють себе підвищенням або зниженням загальної потужності спектра ВСР. Ці реакції з’являються на висоті гострої фармакологічної проби та зберігаються після тривалої терапії. Показано, що ефективність терапії артеріальної гіпертензії має зв’язок з первинним станом ВР серцевого ритму пацієнта до початку терапії. Виявлено взаємозв’язки між станом ВР серцевого ритму пацієнтів та покращенням якості життя під впливом терапії блокаторами β–адренорецепторів. Встановлено, що для прогнозування змін ВР серцевого ритму під час терапії блокаторами β–адренорецепторів найбільш важливе значення має реакція загальної потужності спектра ВСР у гострій фармакологічній пробі та стадія артеріальної гіпертензії. Дослідження підтверджує існування індивідуальної чутливості ВР серцевого ритму до терапії блокаторами β–адренорецепторів та дозволяє рекомендувати застосування технології спектрального аналізу ВСР у прогнозуванні ефективності терапії артеріальної гіпертензії на поліклінічному етапі лікування.Документ Клінічне значення варіабельності серцевого ритму, типів ортостатичних реакції і добових профілів артеріального тиску при артеріальній гіпертензії, коморбідної з виразковою хворобою(2011-05) Томіна, О.Є.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Донецький національний медичний університет імені М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2011. Дисертація присвячена визначенню клінічного значення варіабельності серцевого ритму (ВСР), типів ортостатичних реакцій (ОР) і добових профілів (ДП) артеріального тиску (АТ) в ефективності контролю артеріальної гіпертензії (АГ), коморбідної з виразковою хворобою (ВХ). Встановлено, що при коморбідності АГ з ВХ загальна потужність спектру ВСР знижена та симпатовагальний баланс зміщений у бік симпатичного ланки регуляції ще більше, ніж при ізольованій АГ. Характерна втрата вегетативного забезпечення у провокаційних пробах, що проявляється хибними реакціями загальної потужності спектра на ортостаз та симпатовагального балансу на метрономізоване дихання. З'ясовано, що при АГ, коморбідної з ВХ, мають місце всі три типи ОР АТ з превалюванням гіпертонічного типу систолічного (51%) і діастолічного (78%) АТ та всі чотири типи ДП діастолічного АТ з переважанням оптимального типу (60% dipper) і три типи систолічного АТ з переважанням патологічних типів (45% non-dipper, 15% night-peaker). На тлі антигіпертензивної терапії стандартними схемами при АГ, коморбідної з ВХ, відмічається зниження загальної потужності ВСР зі збереженням її хибної реакції на ортостаз, підвищення значення симпатовагального балансу. Характерно збільшення частоти несприятливого (ізотензивного) типу ОР систолічного і діастолічного АТ, за рахунок більш сприятливого (гіпертензивного) типу. При коморбідності АГ з ВХ ефективний контроль АТ в підгрупах з гіпотензивним, ізотензивним типами ОР АТ та ДП систолічного АТ за типом non-dipper і night-peaker, ДП діастолічного АТ за типами night-peaker забезпечується пізніше та потребує призначення більш інтенсивної терапії. Прогностично значущими і вагомими параметрами у ефективності контролю АТ у хворих на АГ, коморбідну з ВХ, є загальна потужність ВСР і, найбільш, – симпатовагальний баланс.