Наукові роботи. Історичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/94
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Византийский Херсон (вторая половина VI – первая половина Х вв.). Очерки истории и культуры(2005) Сорочан, С.Б.Книга є одним з чотирьох томів, присвячених історії та культурі Херсонеса Таврійського в античну та середньовічну добу, видання яких було задумане й здійснюється Інститутом археології НАН України та Національним заповідником “Херсонес Таврійський”. У книзі розглядаються різна аспекти політичного, адміністративного, соціального, економічного життя, матеріальної та духовної культури херсонітів за доби раннього середньовіччя (друга половина VI – перша половина Х ст.), коли місто входило до складу Візантійської імперії і, разом з тим, перебувало у непростих стосунках з іншими сусідніми народами, зокрема, з готами, аланами, тюрками, росами, могутньою, загадковою Хазарією. Прочитавши це дослідження, Ви переконаєтеся, що чимало відомих положень сучасної історіографії переглянуто. Зокрема, пропонується бачити у Тавриці візантійсько-хазарський кондомініум, а Херсон вважати лояльним центром, доволі далеким від самоуправління. Чималу увагу в монографії приділено пошукам впливу візантійських церковних обрядів на життя міста, уточненню його топографії, урбанонімів та агоранонімів. При цьому пропонується нова, інколи неочікувана інтерпретація низки пам’ятників. Будучи фундаментальною узагальнюючою працею, книга зберегла полемічність, цікавість, доступність та яскравість викладу, які поєднуються з останніми досягненнями історичної науки. Завдяки цьому книга може бути адресованою не лише спеціалістам, історикам, археологам, викладачам вузів та шкіл. але й усій культурній спільноті, яка цікавиться середньовічною історією України. Чималою мірою цьому допомагає наявність у книзі додатку, в якому вмущено прокоментовані переклади найбільш цінних та цікавих для історії ранньосередньовічного Херсону письмових джерел, які раніше видавалися у малотиражних, а тому важкодоступних для широких кіл читачів академічних виданнях.Документ Размышления над критикой (к статье А. И. Айбабина о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму)(2014) Сорочан, С.Б.Статья посвящена анализу критики А. И. Айбабиным научной концепции о византийско – хазарском кондоминиуме в Таврике. Автор этой концепции и статьи полемизирует с оппонентом, не соглашаясь с его взглядами об установлении господства хазар над византийской Таврикой в VIII в. Проблема далека от решения. Комплексное исследование письменных и археологических источников позволяет прийти и к иным вариантам ответа, вплоть до признания территории Крыма в «хазарскую эпоху» под полным контролем Византии. Одностороннее «господство хазар», как и «хазарские слои», здесь не фиксируются. Однако исследователям в своих построениях надо обязательно учитывать разные точки зрения и не сводить их к одной гипотезе, выдавая ее за единственно возможное решение. // Стаття присвячена аналізові критики О. І. Айбабіним наукової концепції візантійсько-хозарського кондомініуму в Тавриці. Автор цієї історичної концепції та статті полемізує з опонентом, не погоджуючись з його поглядами про встановлення панування хозар над Таврикою у VIII ст. Проблема далека від вирішення. Комплексне дослідження письмових і археологічних джерел дозволяє дійти інших варіантів відповіді, аж до визнання території Криму в «хозарську епоху» під повним контролем Візантії. Одностороннє «панування хозар», як і «хозарські шари» тут не фіксуються. Однак дослідникам у своїх побудовах треба обов’язково враховувати різні точки зору і не зводити їх до однієї гіпотези, видаючи її за єдино можливе рішення. // The criticism of scientific concept about Byzantine-Khazar condominium in Tauris by A. I. Aybabin is analyzed in this paper. The author of this historical concept and article argues against an opponent and disagrees his views about the establishment of the Khazars rule in Tauris in the VIII century. The problem is far from solved. A comprehensive study of the written and archaeological sources allows to come other possible choices, until the recognition of the Crimea territory in the “Khazar era” under the full control of the Byzantine Empire. The unilateral “Khazar domination,” as well as “Khazar layers” are not recorded. However, it is necessary for researchers to consider different points of view in their scientific constructions and not reduce them to one hypothesis, presenting it as the only possible solution.Документ О претории IX века в "цитадели" византийского Херсона(2015) Сорочан, С.Б.In the article are considered the results of archaeological excavation of a large public building from three rooms, which was at centre of “citadel” of Byzantine Cherson. The building can be interpreted as praetoria, where placed the authorities of this Byzantine city. It was constructed in the beginning of 9th centuries. About the middle of 9th century the building was reconstructed. At this time here could be placed the staff of the first stratyg of Cherson and thema of Klymata protospatharia Petronos Kamatyros, known of written sources. Praetoria there was up to the end of 9th centuries. The building was disassembled and near it was constructed the new large praetoria and garrison church, which existed in 9th century.Документ О византийском принципе перенесения сакрального пространства на примере херсонского храма Богоматери Влахернской(2009) Сорочан, С.Б.Сорочан С. Б. Про візантійський принцип перенесення сакрального простору за прикладом херсонського храму Богоматері Влахернської Приклад візантійського Херсону відкриває щільні ідеологічні зв’язки двух храмів: місцевого храма Богоматері Влахернської та прославленого храма Богоматері Влахернської в Константинополі. Обидва храми були створені та реконструйовані в один час, мали схожі розміри, розташовувалися біля міста, в передмісті, поряд з затокою, були оточені стінами, мали сакральні реліквії й агіасму Св. Джерела. Обидва храми користувалися великим успіхом у паломників, які приходили з різних земель. Це були сакральні місця, які оберігали Імперію. Вони підтверджують існування в ромеїв принципу перенесення сакрального простору, яке фактично здійснювалося з ідеологічних копій. Такі храми відігравали роль своєрідних ретрансляторів божественної сили. Вони підносили у візантійців відчуття захищеності. S. Sorochan. About a Byzantian Principle of Transferring the Sacrel Space on a Temple of Theotokos of Blachernai in Cherson The example of Byzantian Cherson finds out close igealogical connection of two temples local temple of Theotokos of Blachernai and glorified temple of Theotokos of Blachernai in Constantinopel. Both temples were created and reconstructed approximately in one time, had similar sizes, were located near to city or in suburb, near a bay, surrounded by the walls, had sacrel relics and agyasma of a Sacrel Source. Both temples used the great popularity at piligrims, which came from different lands. It were the sacrel places, which protected the Empire. Therefore it is possible to speak about existence at byzantiens a principle of transferring sacrel space, by virtue of which ideological copies the same temples played a role of retranslation of heavenly force. It increased consciousness feeling of security at byzantiens.Документ Душа Херсонеса(2014) Сорочан, С.Б.Статья представляет короткое эссе, в котором излагаются основные вехи исторического пути Херсонеса Таврического – византийского Херсона на протяжении V в. до н.э. – XV в. н.э. При этом главный акцент сделан на оценке вклада этого античного и средневекового центра Крыма в духовную культуру, интел-лектуальную жизнь разных эпох. Отмечаются основные черты культурного развития города, его место в греко-римской, а затем византийской цивилизации, факторы стабильности и деструктивные процессы, в конечном итоге приведшие к гибели. The article below will present a short essay outlining milestones of historical way of Chersonesos – Byzantine Cherson during 5th BC – 15th AD century. At that the main emphasis is an assessment of contribution of this an-cient and medieval Crimea’s center in spiritual culture, the intellectual life of different eras. The main features of the cultural development of the city, its place in the Greco-Roman and then Byzantine civilization, the factors of stability and destructive processes, which will ultimately lead to its downfall, also will be highlighted.Документ Скальная архитектура христианского Херсонеса–Херсона (ІV–Х вв.)(2015) Сорочан, С.Б.THE ROCK-HEWN ARCHITECTURE OF THE CHRISTIAN CHERSONESUSCHERSON (4th–10th century) (Summary) Prof. Sergey Sorochan The report aims at presenting all known evidences for these sacral monuments of the Early Byzantine Chersonesus-Cherson, which can be referred to the sites of the rock-hewn architecture. A classification for them is proposed, distinguishing the shared features and the specifics, which allows the presumption for three varieties of these facilities: martyria with underground level, tomb or a crypt; rock-hewn burial tombs, some of which can be sites of the martyrium cult (mainly tombs with Christian frescoes); hagiasma and friaries, cut into the rock. To the civilian sites of this kind can be referred several large water-collection cisterns, partially cut into the rock at a significant depth, as much as this is allowed by the meters thickness of precipitation of the Sarmatian limestone on the site where the town is located. The earliest of these rock-hewn tombs are at the necropolis out of the town, inherited by the Christians from the pagan burials, hypogea of the first centuries AD. The construction of martyria with elements of rock-hewn architecture begins later and in its greater part is implemented mainly in the second half of the 6th – the early 7th century. This time is also referred to the implementation of the water-collection cisternt the large agora, which, in parallel to the martyria, has existed until the 10th-11th century. СКАЛНАТА АРХИТЕКТУРА НА ХРИСТИЯНСКИЯ ХЕРСОНЕС-ХЕРСОН (ІV–Х вв.) (Резюме) Проф. Сергей Сорочан В доклада е направен опит да се представят всички известни сведения за тези сакрални паметници на ранно византийския Херсонес-Херсон, които могат да бъдат отнесени към обектите на скалната архитектура. Предложена е тяхна класификация, откроени са общи черти и особености, което позволява да се говори за три разновидности на тези съоръжения: мартирии с подземно ниво, гробница или крипта; скални погребални гробници, някои от които също могат да бъдат обекти на мартириалния култ (преди всичко гробници с християнски стенописи); изсечени в скалата агиасми и фреари. Към гражданските обекти от този род могат да бъдат отнесени някои големи водосборни цистерни, отчасти изсечени в скалата на значителна дълбочина, доколкото това позволява многометровата дебелина на отлаганията от сарматски варовик на мястото, където е разположен градът. Най-ранни от тях са скалните гробници на извънградския некропол, наследени от християните от езическите погребения, ипогеи от първите векове на н. е. Строителството на мартирии с елементи на скална архитектура започва по-късно и в голямата си част се осъществява предимно през втората половина на VІ – началото на VІІ вв. Към това време се отнася и устройството на водосборната цистерна на голямата агора, която, както и мартириите, е просъществувала до Х–ХІ вв.Документ Еще раз о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму в конце VII — первой половине VIII в.(2014) Сорочан, С.Б.Статья посвящена анализу критики А.И. Айбабиным научной концепции о византийско-хазарском кондоминиуме в Таврике. Автор этой концепции и статьи полемизирует с оппонентом, не соглашаясь с его взглядами об установлении господства хазар над византийской Таврикой в VIII в. Проблема далека от решения. Комплексное исследование письменных и археологических источников позволяет прийти и к иным вариантам ответа, вплоть до признания территории Крыма в «хазарскую эпоху» под полным контролем Византии. Одностороннее «господство хазар», как и «хазарские слои» здесь не фиксируются. The article is dedicated to the analysis of the criticism presented by A.I. Aibabin in regard to the concept of Byzantine-Khazar condominium in Taurica. The author of that concept, — being the author of the present article as well, — argues with the opponent, rejecting his views on the genesis of Khazar domination in the Byzantine Taurica in the 8th century. The problem as a whole is far from being solved. The complex research of archeological data allows to come to other possible interpretations, down to acknowledgement of the Crimea during the “Khazar period” being in fact under the control of Byzantium. Unilateral “domination of Khazars” and “Khazar archeological layers” can not be recorded.Документ О численности сакральных сооружений и клира в византийском Херсоне VI–X вв.: предварительные итоги(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2013) Сорочан, С.Б.У статті розглядається питання про можливу чисельність сакральних споруд візантійського Херсону в VI–X ст. і кількість кліру в цьому церковному центрі Візантійської імперії. Узагальнивши відомості про всі відомі до теперішнього часу сакральні споруди Херсона, автор приходить до висновку, що місто нараховувало в другій половині VI – першій половині VII ст. близько 30 сакральних пам’яток, після чого кожного сторіччя до них додавалося по дві-три споруди. Їх загальна кількість до Х ст. перевищила 40. У кожній з них служило в середньому по 13-15 кліриків, а їх загальна кількість сягала 500-600 чоловік, що становить 1/10 від усього населення міста. Це дозволяє поставити Херсон в один ряд з іншими провінційними церковними центрами Імперії, але не серед провідних, а серед основної маси таких центрів. В статье рассматривается вопрос о возможной численности сакральных сооружений византийского Херсона в VI–X вв. и количестве клира в этом церковном центре Византийской империи. Обобщив сведения о всех известных к настоящему времени сакральных сооружениях Херсона, автор приходит к выводу, что город насчитывал во второй половине VI – первой половине VII вв. около 30 сакральных памятников, после чего каждое столетие к ним добавлялось по два-три сооружения. Их общее количество к Х в. превысило 40. В каждом из них служило в среднем по 13-15 клириков, а их общее число достигало 500-600 человек, что составляет 1/10 от общего числа населения города. Это позволяет поставить Херсон в один ряд с прочими провинциальными церковними центрами Империи, но не среди ведущих, а среди основной массы таких центров. The article discusses the possible number of Byzantine ecclesiastical buildings of Kherson in VI-X centuries and the number of clergy in this church center of the Byzantine Empire. After summarizing the information about all currently known Kherson ecclesiastical buildings, the author comes to the conclusion that in the second half of VIth - the first half of VIIth century the town had about 30 sacred sites, and then each century two or three buildings were added. Their total number by the tenth century exceeded 40. In average in each of them 13-15 clergymen served and their total number reached 500-600 clerics, that is 1/10 of the total city population. It allows to put Kherson in one row with other provincial ecclesiastical centers of the Empire, but not among the top, rather among the majority of those centers.Документ Византийский Херсон в письме Анастасия Библиотекаря(2013) Сорочан, С.Б.Публикуемый в переводе И. В. Ягича текст написанного на латинском языке письма Анастасия библиотекаря является уникальным источником по истории византийского Херсона и Юго-Западной Таврики в хазарское время, когда в 861 г. по пути в Хазарию эти края посетил с миссией от василевса и патриарха Константин Философ. Письмо сохранило сведения о культе Климента Римского и приведено с комментариями, каких этот перевод прежде не имел. Текст написаного латинською мовою листа Анастасія Бібліотекаря, що публікується в перекладі І. В. Ягича, є унікальним джерелом з історії візантійського Херсона та Південно-Західної Таврики хозарських часів, коли 861 р. на шляху до Хазарії ці краї відвідав з місією від василевса і патріарха Костянтин Філософ. Лист зберіг відомості про культ Климента Римського і наведений з коментарями, яких цей переклад раніше не мав. The text of Anastasij’s Librarian letter, which was written in Latin and now is published in translation by I. V. Yagitch, is a unique source for the history of Byzantine Cherson and Southwest Taurica during Khazar times in 861 year Constantine the Philosopher visited this region on his way to Khazaria whith a mission from basileus and Patriarch. Letter kept information about the cult of Clement of Rome and is given with the comments which this translation had not before.Документ Еще раз о базилике Крузе в византийском Херсоне(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2011) Сорочан, С.Б.