Наукові роботи. Історичний факультет

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/94

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Середньовічний Переяслав в руських літописах
    (2014) Кириченко, Максим Іванович
    Відомо, що на території середньовічної Русі існувало кілька міст з астіонімом «Переяславль» (Переяслав), між якими існував певний історичний взаємозв'язок. Найбільш ранні згадки про Переяслав Руський передає «Повість минулих літ» під 907 і 945 рр. в тексті договорів руських князів Олега та Ігоря з візантійцями. Важливу для конструювання історичної ролі Переяслава Руського деталь — згадку про установу першої митрополії в цьому місті — передає під 1089 р. «Повість минулих літ». Літописні згадки Переяслава Руського, хоча і вносять деяку плутанину в питання його походження і не розкривають повністю причини придбання містом особливого ставлення з боку священнослужителів і військово-політичної еліти, все ж дають уявлення про високе становище Переяслава серед руських міст і його значної ролі в історії території нашої держави. Матеріали літописів, в тій чи іншій мірі, здатні підкріпити гіпотези деяких авторів про ставлення середньовічних правителів до Переяслава, як до останнього ступеня на шляху до набуття влади над столицею, а також виявити той період, коли ця традиція могла зародитися і стати предметом наслідування для нових Переяславів.
  • Ескіз
    Документ
    Щодо деяких деталей гіпотези Б. О. Рибакова відносно української легенди про Кузьму та Дем’яна
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2017) Кириченко, Максим Іванович
    Авторству Б. О. Рибакова належить гіпотеза про давню столицю східних слов’ян, розташовану в Середньому Подніпров’ї, що бере свій початок від одного зі скіфських городищ-гігантів і веде спадщину до релігійного центру Київської Русі — середньовічного Переяслава. За припущенням Б. О. Рибакова, на існування стародавньої слов’янської столиці в Середньому Подніпров’ї вказує скіфська легенда про золоті дари, що впали з неба: сокира, чаша, плуг і ярмо. Причинами залучення легенди про Кузьму та Дем’яна до джерельної бази питання про давню столицю слов’ян стали для дослідника: наявність схожих зі скіфської легендою мотивів, а також збіг географічного ареалу побутування легенди про Кузьму та Дем’яна в ХХ ст. з ареалом проживання представників чорноліської культури і геродотових сколотів I тисячоліття до н. е. В легенді про Кузьму та Дем’яна можна побачити відгомони давнього міфу про створення світу і про епоху поділу праці та введенні ремісничих нововведень. Таким чином, гіпотеза Б. О. Рибакова хоч і має вразливі місця, але, все ж, має під собою деяке обґрунтування і вимагає більш детальної розробки та розширення джерельної бази.