Наукові роботи. Історичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/94
Переглянути
26 результатів
Результати пошуку
Документ Берег Кіммерії, до якого тислись войовничі готи: Тисячоліття Готії в Криму(Харьков : Майдан, 2019) Домановський, Андрій МиколайовичДокумент Византийский Херсон (вторая половина VI – первая половина Х вв.). Очерки истории и культуры(2005) Сорочан, С.Б.Книга є одним з чотирьох томів, присвячених історії та культурі Херсонеса Таврійського в античну та середньовічну добу, видання яких було задумане й здійснюється Інститутом археології НАН України та Національним заповідником “Херсонес Таврійський”. У книзі розглядаються різна аспекти політичного, адміністративного, соціального, економічного життя, матеріальної та духовної культури херсонітів за доби раннього середньовіччя (друга половина VI – перша половина Х ст.), коли місто входило до складу Візантійської імперії і, разом з тим, перебувало у непростих стосунках з іншими сусідніми народами, зокрема, з готами, аланами, тюрками, росами, могутньою, загадковою Хазарією. Прочитавши це дослідження, Ви переконаєтеся, що чимало відомих положень сучасної історіографії переглянуто. Зокрема, пропонується бачити у Тавриці візантійсько-хазарський кондомініум, а Херсон вважати лояльним центром, доволі далеким від самоуправління. Чималу увагу в монографії приділено пошукам впливу візантійських церковних обрядів на життя міста, уточненню його топографії, урбанонімів та агоранонімів. При цьому пропонується нова, інколи неочікувана інтерпретація низки пам’ятників. Будучи фундаментальною узагальнюючою працею, книга зберегла полемічність, цікавість, доступність та яскравість викладу, які поєднуються з останніми досягненнями історичної науки. Завдяки цьому книга може бути адресованою не лише спеціалістам, історикам, археологам, викладачам вузів та шкіл. але й усій культурній спільноті, яка цікавиться середньовічною історією України. Чималою мірою цьому допомагає наявність у книзі додатку, в якому вмущено прокоментовані переклади найбільш цінних та цікавих для історії ранньосередньовічного Херсону письмових джерел, які раніше видавалися у малотиражних, а тому важкодоступних для широких кіл читачів академічних виданнях.Документ О претории IX века в "цитадели" византийского Херсона(2015) Сорочан, С.Б.In the article are considered the results of archaeological excavation of a large public building from three rooms, which was at centre of “citadel” of Byzantine Cherson. The building can be interpreted as praetoria, where placed the authorities of this Byzantine city. It was constructed in the beginning of 9th centuries. About the middle of 9th century the building was reconstructed. At this time here could be placed the staff of the first stratyg of Cherson and thema of Klymata protospatharia Petronos Kamatyros, known of written sources. Praetoria there was up to the end of 9th centuries. The building was disassembled and near it was constructed the new large praetoria and garrison church, which existed in 9th century.Документ Душа Херсонеса(2014) Сорочан, С.Б.Статья представляет короткое эссе, в котором излагаются основные вехи исторического пути Херсонеса Таврического – византийского Херсона на протяжении V в. до н.э. – XV в. н.э. При этом главный акцент сделан на оценке вклада этого античного и средневекового центра Крыма в духовную культуру, интел-лектуальную жизнь разных эпох. Отмечаются основные черты культурного развития города, его место в греко-римской, а затем византийской цивилизации, факторы стабильности и деструктивные процессы, в конечном итоге приведшие к гибели. The article below will present a short essay outlining milestones of historical way of Chersonesos – Byzantine Cherson during 5th BC – 15th AD century. At that the main emphasis is an assessment of contribution of this an-cient and medieval Crimea’s center in spiritual culture, the intellectual life of different eras. The main features of the cultural development of the city, its place in the Greco-Roman and then Byzantine civilization, the factors of stability and destructive processes, which will ultimately lead to its downfall, also will be highlighted.Документ Скальная архитектура христианского Херсонеса–Херсона (ІV–Х вв.)(2015) Сорочан, С.Б.THE ROCK-HEWN ARCHITECTURE OF THE CHRISTIAN CHERSONESUSCHERSON (4th–10th century) (Summary) Prof. Sergey Sorochan The report aims at presenting all known evidences for these sacral monuments of the Early Byzantine Chersonesus-Cherson, which can be referred to the sites of the rock-hewn architecture. A classification for them is proposed, distinguishing the shared features and the specifics, which allows the presumption for three varieties of these facilities: martyria with underground level, tomb or a crypt; rock-hewn burial tombs, some of which can be sites of the martyrium cult (mainly tombs with Christian frescoes); hagiasma and friaries, cut into the rock. To the civilian sites of this kind can be referred several large water-collection cisterns, partially cut into the rock at a significant depth, as much as this is allowed by the meters thickness of precipitation of the Sarmatian limestone on the site where the town is located. The earliest of these rock-hewn tombs are at the necropolis out of the town, inherited by the Christians from the pagan burials, hypogea of the first centuries AD. The construction of martyria with elements of rock-hewn architecture begins later and in its greater part is implemented mainly in the second half of the 6th – the early 7th century. This time is also referred to the implementation of the water-collection cisternt the large agora, which, in parallel to the martyria, has existed until the 10th-11th century. СКАЛНАТА АРХИТЕКТУРА НА ХРИСТИЯНСКИЯ ХЕРСОНЕС-ХЕРСОН (ІV–Х вв.) (Резюме) Проф. Сергей Сорочан В доклада е направен опит да се представят всички известни сведения за тези сакрални паметници на ранно византийския Херсонес-Херсон, които могат да бъдат отнесени към обектите на скалната архитектура. Предложена е тяхна класификация, откроени са общи черти и особености, което позволява да се говори за три разновидности на тези съоръжения: мартирии с подземно ниво, гробница или крипта; скални погребални гробници, някои от които също могат да бъдат обекти на мартириалния култ (преди всичко гробници с християнски стенописи); изсечени в скалата агиасми и фреари. Към гражданските обекти от този род могат да бъдат отнесени някои големи водосборни цистерни, отчасти изсечени в скалата на значителна дълбочина, доколкото това позволява многометровата дебелина на отлаганията от сарматски варовик на мястото, където е разположен градът. Най-ранни от тях са скалните гробници на извънградския некропол, наследени от християните от езическите погребения, ипогеи от първите векове на н. е. Строителството на мартирии с елементи на скална архитектура започва по-късно и в голямата си част се осъществява предимно през втората половина на VІ – началото на VІІ вв. Към това време се отнася и устройството на водосборната цистерна на голямата агора, която, както и мартириите, е просъществувала до Х–ХІ вв.Документ Документ Херсонесский дневник 1961 года(2012) Кадеев, В.И.Документ О значении исследования И. Я. Франко «Святий Климент у Корсуні» для изучения истории византийского Херсона(2013) Домановский, А.Н.В статье предпринята попытка проследить роль и оценить значение историко-литературного исследования И. Я. Франко «Святий Климент у Корсуні» в контексте изучения истории византийского Херсона. Рассмотрены основные критические отзывы на научный труд И. Я. Франко, сделанные К. В. Харламповичем, Д. С. Спиридоновым, В. В. Латышевым, С. П. Шестаковым. Сделан вывод о том, что исследование И. Я. Франко сыграло важную роль как в плане активизации историко-археологического изучения Херсонеса Таврического в начале ХХ в., так и в плане определения ряда основных направлений и вопросов этого изучения. У статті здійснено спробу прослідкувати роль і оцінити значення історико-літературного дослідження І. Я. Франка «Святий Климент у Корсуні» в контексті вивчення історії візантійського Херсона. Розглянуто основні критичні відгуки на наукову працю І. Я. Франка, зроблені К. В. Харламповичем, Д. С. Спиридоновим, В. В. Латишевим, С. П. Шестаковим. Автор дійшов висновку, що дослідження І. Я. Франка відіграло важливу роль як щодо активізації історико-археологічного вивчення Херсонеса Таврійського на початку ХХ ст., так і щодо визначення головних напрямів та питань цього вивчення. The article attemps to assess the role and the significance of historical and literary research «Svyatyy Kliment u Korsuni» in the context of studying the history of Byzantine Cherson. The main critical reviews of I. Franko’s scientific work done by K. V. Kharlampovich, D. S. Spiridonov, V. V. Latyshev, S. P. Shestakov. The author concludes that I. Franko’s research played an important role in intensification of the historical and archaeological study of Byzantine Cherson in the early twentieth century, and indentifying some key trends and issues in this study.Документ Ромей на пути в Византию: к 60-летию С. Б. Сорочана(2013) Домановский, А.Н.Очерк содержит основные факты жизни и деятельности, а также сведения о научных, научно-методических, учебных и научно-популярных работах доктора исторических наук, профессора, заведующего кафедрой истории древнего мира и средних веков ХНУ имени В. Н. Каразина Сергея Борисовича Сорочана.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »