Батрахологія

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/752

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 74
  • Ескіз
    Документ
    Simulation as a method for asymptotic system behavior identification (e.g. water frog hemiclonal population systems)
    (Bern : Springer Nature Switzerland AG, 2020) Shabanov, Dmytro; Vladymyrova, Marina; Leonov, Anton; Biriuk, Olga; Kravchenko, Marina; Mair, Quentin; Meleshko, Olena; Newman, Julian; Usova, Olena; Zholtkevych, Grygoriy; Шабанов, Дмитро Андрійович; Владимирова, Марина Володимирівна; Лєонов, Антон Вадимович; Бірюк, Ольга Вікторівна; Кравченко, Марина Олександрівна; Юсова, Олена Іванівна; Жолткевич, Григорій Миколайович
    Studying any system requires development of ways to describe the variety of its conditions. Such development includes three steps. The first one is to identify groups of similar systems (associative typology). The second one is to identify groups of objects which are similar in characteristics important for their description (analytic typology). The third one is to arrange systems into groups based on their predicted common future (dynamic typology). We propose a method to build such a dynamic topology for a system. The first step is to build a simulation model of studied systems. The model must be undetermined and simulate stochastic processes. The model generates distribution of the studied systems output parameters with the same initial parameters. We prove the correctness of the model by aligning the parameters sets generated by the model with the set of the original systems conditions evaluated empirically. In case of a close match between the two, we can presume that the model is adequately describing the dynamics of the studied systems. On the next stage, we should determine the probability distribution of the systems transformation outcome. Such outcomes should be defined based on the simulation of the transformation of the systems during the time sufficient to determine its fate. If the systems demonstrate asymptotic behavior, its phase space can be divided into pools corresponding to its different future state prediction. A dynamic typology is determined by which of these pools each system falls into. We implemented the pipeline described above to study water frog hemiclonal population systems. Water frogs (Pelophylax esculentus complex) is an animal group displaying interspecific hybridization and non-mendelian inheritance.
  • Ескіз
    Документ
    Геміклональне спадкування у зелених жаб: випадковий курйоз, перехідний стан чи закономірний етап розвитку?
    (Матеріали наукової конференції «Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій», смт Шацьк, 13–16 вересня 2018 р. – Львів : СПОЛОМ, 2018., 2018-09) Кравченко, М.; Пустовалова, Е.; Федорова, А.; Шабанов, Д.
    We propose hypothesis that defines hemiclonal inheritance as a rare natural evolutional way to overcome interspecies hybrid sterility (as well as clonality and polyploidy). The main consequences of hemiclonal inheritance are clonal evolution of genomes and homological interspecies recombination. On the example of hybridogenic Pelophylax esculentus complex we discuss possible reasons and steps of evolution of hemiclonal population systems (HPS). We also discuss unique types of HPS that are typical for the Siverskyi Donets center of diversity of water frogs.
  • Ескіз
    Документ
    Склад та зміни трьох геміклональних популяційних систем зелених жаб НПП «Гомільшанські ліси»
    (Матеріали наукової конференції «Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій», смт Шацьк, 13–16 вересня 2018 р. – Львів : СПОЛОМ, 2018., 2018-09) Біляєв, І.; Бондаренко, Г.; Гарбуз, Д.; Дрогваленко, М.; Сєрватовська, Л.; Сударенко, Ю.; Тепленко, Ю.; Федорова, А.; Шабанов, Д.
    Three R-E-Ep-HPS of Siverskyi Donets center of Pelophylax esculentus complex diversity have been studied. Each system has specific features of composition and dynamics. HPS of the Iskov pond approximates to E-HPS; HPS of the Koryakiv Ravine’s pond and the Lower Dobrytskyi pond belong to E-Ep-HPS. HPS number of the Iskiv pond’s HPS is evaluated as 374±143, and for the Lower Dobrytskiy pond – 1264±619 individuals.
  • Ескіз
    Документ
    Distinct fate of the asexual genomes in two convergently evolved Pelophylax hybridogenetic systems
    (Sex uncovered: the evolutionary biology of reproductive systems. – Roscoff (Brittany), France., 2018) Mazepa, G.; Doležálková, M.; Choleva, L.; Ploetner, J.; Biriuk, O.; Drohvalenko, M.; Korshunov, O.; Shabanov, D.; Wolf, J.; Perrin, N.
  • Ескіз
    Документ
    Різноманіття розмірів сперматозоїдів Pelophylax esculentus complex з різних типів геміклональних популяційних систем гібридогенного комплексу зелених жаб
    (2018-06-09) Степаненко, К.Р.
    Курсова робота студентки ІІІ курсу кафедри зоології та екології тварин Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна
  • Ескіз
    Документ
    Вибіркова генетична й екологічна смертність різних представників гібридогенного комплексу зелених жаб забезпечує стійкість їхніх геміклональних популяційних систем
    (М-во екології та природ. ресурсів України, НПП «Хотинський» та ін., 2018) Дрогваленко, М.О.; Кравченко, М.О.; Макарян, Р.М.; Степанюк, Я.В.; Федорова, А.О.; Шабанов, Д.А.
    Розглядаються різні типи геміклональних популяційних систем гібридогенного комплексу зелених жаб, поширених на території України, та обговорюються фактори, що забезпечують їхню стійкість
  • Ескіз
    Документ
    Парадокс воспроизводства триплоидных Pelophylax esculentus в гемиклональных популяционных системах зеленых лягушек Брусовки (Донецкая область) и Кременной (Луганская область)
    (Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, серія "Біологія", 2017) Дрогваленко, Н.А.; Макарян, Р.Н.; Бирюк, О.В.; Коршунов, А.В.; Шабанов, Д.А.
    Европейские зеленые лягушки группы Pelophylax esculentus complex представляют значительный интерес как пример природной межвидовой гибридизации и полиплоидизации. Диплоидные и триплоидные гибридные лягушки Pelophylax esculentus способны воспроизводиться, скрещиваясь с особями родительских видов за счет явления гемиклонального наследования. В Северско-Донецком центре разнообразия Pelophylax esculentus complex на востоке Украины зарегистрированы гемиклональные популяционные системы (ГПС) различных типов, в том числе ранее не описанный в литературе тип ГПС. Нами был исследован состав гемиклональной популяционной системы зелёных лягушек оз. Подпесочного (Луганская область) и впервые определён состав ГПС пойменного озера около с. Брусовка (Донецкая область) с помощью цитометрии эритроцитов и кариологического анализа соматических тканей. Выяснилось, что обе эти ГПС состоят исключительно из представителей озерной лягушки Pelophylax ridibundus обоих полов, а также триплоидных самок съедобной лягушки Pelophylax esculentus с геномной композицией LLR (два генома Pelophylax lessonae и один геном Pelophylax ridibundus). По существующим данным, триплоидные P. esculentus в Северско-Донецком центре разнообразия Pelophylax esculentus complex способны производить лишь гаплоидные гаметы. В таком случае, остаётся неясным механизм воспроизводства LLR-самок в данных ГПС.
  • Ескіз
    Документ
    Mutual maintenance of di- and triploid Pelophylax esculentus hybrids in R-E systems: results fro
    (BMC Evolutionary Biology, 2017) Dedukh, D.; Litvinchuk, S.; Rosanov, Yu.; Shabanov, D.; Krasikova, A.
    Background: Interspecies animal hybrids can employ clonal or hemiclonal reproduction modes where one or all parental genomes are transmitted to the progeny without recombination. Nevertheless, some interspecies hybrids retain strong connection with the parental species needed for successful reproduction. Appearance of polyploid hybrid animals may play an important role in the substitution of parental species and in the speciation process. Results: To establish the mechanisms that enable parental species, diploid and polyploid hybrids coexist we have performed artificial crossing experiments of water frogs of Pelophylax esculentus complex. We identified tadpole karyotypes and oocyte genome composition in all females involved in the crossings. The majority of diploid and triploid hybrid frogs produced oocytes with 13 bivalents leading to haploid gametes with the same genome as parental species hybrids usually coexist with. After fertilization of such gametes only diploid animals appeared. Oocytes with 26 bivalents produced by some diploid hybrid frogs lead to diploid gametes, which give rise to triploid hybrids after fertilization. In gonads of all diploid and triploid hybrid tadpoles we found DAPI-positive micronuclei (nucleus-like bodies) involved in selective genome elimination. Hybrid male and female individuals produced tadpoles with variable karyotype and ploidy even in one crossing owing to gametes with various genome composition. Conclusions: We propose a model of diploid and triploid hybrid frog reproduction in R-E population systems. Triploid Pelophylax esculentus hybrids can transmit genome of parental species they coexist with by producing haploid gametes with the same genome composition. Triploid hybrids cannot produce triploid individuals after crossings with each other and depend on diploid hybrid females producing diploid eggs. In contrast to other population systems, the majority of diploid and triploid hybrid females unexpectedly produced gametes with the same genome as parental species hybrids coexist with.
  • Ескіз
    Документ
    Поширення різних типів геміклональних популяційних систем гібридогенного комплексу зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) у басейні Сіверського Донця
    (Святогірськ, ТОВ “Видавництво “Друкарській двір”, 2017) Шабанов, Д.А.; Бірюк, О.В.; Коршунов, О.В.; Кравченко, М.О.
  • Ескіз
    Документ
    Гибридные лягушки Rana esculenta, производящие гаметы обоих родительских форм, – результат независимой клональной эволюции геномов
    (Материалы конференции «Современные проблемы биологической эволюции. К 100-летию Государственного Дарвиновского музея», 2007) Шабанов, Д.А.