Історія бібліотек
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/61
Переглянути
36 результатів
Результати пошуку
Документ Объединение и переезд учебных библиотек факультетов ХГУ [1961–1965 гг.] : Воспоминания зав. студенческим отделом(Харьков, 1965) Мушкина, Софья Константиновна"Эти библиотеки размещались по Совнаркомовской улице. Здание это было отдано 27 больнице, его нужно было срочно освобождать".Документ Свет вы мой, книги... : [о библиотеке Стефана Яворского в фондах ЦНБ](1984-08-28) Мазманьянц, Вера КарапетовнаДокумент Юбилей библиотеки Харьковского государственного университета(Москва, 1981) Мазманьянц, Вера КарапетовнаМазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).Документ В старом Харьковском университете : [Ректор университета Т. Ф. Осиповский просит выдать из библиотеки книгу по механике студенту М. В. Остроградскому](Москва, 1980) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Mazmanyants, Vera K.Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).Документ Книги Людвіка Яновського у фондах Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна(Xарків: Майдан, 2004) Журавльова, І.К.Бібліотека Харківського університету почала свою роботу на другий день після того, як було відкрито університет — 30 січня 1805 року. Її фонд становив тоді 3219 книг, які закупив у Петербурзі для університету його засновник В.Н. Каразін. Сьогодні фонд Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна складає близько 3,5 млн. томів, із них 800 тис. — це іноземні видання. Бібліотека зберегла унікальні книги, у тому числі й ті, які було придбано 200 років тому. Польска колекція формувалася впродовж усіх років існування бібліотеки шляхом дарунків, пожертвувань, книгообміну, передплати на періодичні видання. До неї входять польські рукописи, стародруки, книги з автографами видатних особистостей ХІХ-ХХ століть, прижиттєві видання польських письменників. Уже при відкритті університету архієпископ Катеринославський, Херсонський і Таврійський Платон пожертвував бібліотеці стародруки: проповіді Якуба Вуйка у виданні 1590 року та польську Біблію, яка була видана у Кракові в 1632 році. Куратор Харківського навчального округу, сенатор Северин Потоцький постійно приділяв увагу університету і бібліотеці - він особисто придбав і подарував їй 1695 книг.Документ Документ Новые информационные технологии – проблемы и перспективы(Харків : Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2001) Кучерявая, Н.Н.Документ Д.И. Багалей и библиотека Харьковского университета: фрагменты истории(Харків, 2006) Березюк, Н.М.Документ Слово о друге [Валентина Денисовна Прокопова](Харьков, 2005) Березюк, Н.М.Документ Перші бібліотекарі [Я.Я. Белен де Баллю, А.А. Дегуров, Б.О. Рейт, І.М. Данилович, В.Я. Джунковський](Харків : Харківський університет, 2003-02-18) Березюк, Н.М.