Навчально-науковий інститут "Фізико-технічний факультет"
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/49
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. № 510. Серія фізична "Ядра, частинки, поля". Випуск 1 /13/(Харків : вид-во ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2001) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна“Вісник Харківського національного університету” (серія фізична «Ядра, частинки, поля») с збірником наукових робіт, який містить результати досліджень з фізики елементарних частинок, ядерної фізики, фізики плазми та плазмових технологій, фізики твердого тіла та радіаційної фізики. Збірник призначений для викладачів, наукових співробітників, аспірантів та студентів, що спеціалізуються у відповідних або суміжних галузях науки. Його включено до Переліку наукових видань ВАК, в яких можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт. До публікації приймаються статті, написані українською, російською або англійською мовами згідно з правилами для авторів і мають позитивні рекомендації двох рецензентів, призначених редакцією. Запланована періодичність випуску збірника — 4 рази на рік.Документ Вісник Харківського університету імені В.Н. Каразіна. № 496. Серія фізична «Ядра, частинки, поля». Випуск 4 (12)(Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2000) Харківський національний університет імені В.Н. КаразінаДокумент Вісник Харківського університету імені В.Н. Каразіна. № 490. Серія фізична «Ядра, частинки, поля». Випуск 3 (11)(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2000) Харківський національний університет імені В.Н. КаразінаВидання з дефектом. Відсутні С. 67–68.Документ Вісник Харківського університету імені В.Н. Каразіна. № 481. Серія фізична «Ядра, частинки, поля». Випуск 2 (10)(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2000) Харківський національний університет імені В.Н. КаразінаДокумент Вісник Харківського університету. № 469. Серія фізична «Ядра, частинки, поля». Випуск 1 (9)(Харків, 2000) Харківський національний університетДокумент Документ Вісник Харківського університету. № 453. Серія фізична «Ядра, частинки, поля». Випуск 3 (7)(Харків, 1999) Харківський державний університетДокумент Вісник Харківського університету. № 443. Серія фізична «Ядра, частинки, поля». Випуск 2 (6)(Харків, 1999) Харківський державний університетДокумент Вісник Харківського університету. № 438. Серія фізична «Ядра, частинки, поля». Випуск 1 (5)(Харків, 1999) Харківський державний університетДокумент Поширення, конверсія та поглинання об'ємних і поверхневих електромагнітних хвиль у плазмі з неодновимірною неоднорідністю(Харків : Б.в., 2003) Гірка, І.О.Низькочастотні електромагнітні хвилі з частотою нижче електронної ленгмюрівської у магнітоактивній плазмі є предметом інтенсивних наукових досліджень. Це обумовлено широкими практичними застосуваннями цих хвиль. Теоретичні й експериментальні дослідження поширення, загасання, збудження і конверсії швидких магніто звукових хвиль (ШМЗХ) і альфвенівських хвиль (АХ) інтенсивно проводяться протягом останніх п'ятдесятьох років. Насамперед, це пов'язано з численними застосуваннями здобутків цих досліджень у проблемі керованого термоядерного синтезу (КТС), ряді задач геофізики й астрофізики. ШМЗХ і АХ є потужнім засобом створення і нагрівання плазми в тороїдних магнітних уловлювачах (токамаках і стеллараторах) [1 – 3]. За допомогою високочастотного нагрівання уже на теперішній час у токамаках досягнуті температури порядку десяти кілоелектронвольт. Поряд з інжекцією нейтралів, іонним циклотронним, нижньогибридним і електронним циклотронним нагріванням МГДХ передбачається використовувати як основний метод нагрівання плазми в майбутньому термоядерному реакторі. ШМЗХ і АХ можуть бути також використані для створення струмів захоплення [4]. Розв’язання задачі підтримання струму захоплення при введенні до плазми ВЧ потужності допоможе створенню стаціонарного токамака і на його основі термоядерного реактора - токамака. Створення струмів захоплення може бути використаним також і в стеллараторах – з метою керування профілем обертального перетворення і досягнення, за рахунок цього, кращої МГД стійкості плазми.