Медичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Клінічне значення варіабельності серцевого ритму, типів ортостатичних реакції і добових профілів артеріального тиску при артеріальній гіпертензії, коморбідної з виразковою хворобою(2011-05) Томіна, О.Є.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Донецький національний медичний університет імені М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2011. Дисертація присвячена визначенню клінічного значення варіабельності серцевого ритму (ВСР), типів ортостатичних реакцій (ОР) і добових профілів (ДП) артеріального тиску (АТ) в ефективності контролю артеріальної гіпертензії (АГ), коморбідної з виразковою хворобою (ВХ). Встановлено, що при коморбідності АГ з ВХ загальна потужність спектру ВСР знижена та симпатовагальний баланс зміщений у бік симпатичного ланки регуляції ще більше, ніж при ізольованій АГ. Характерна втрата вегетативного забезпечення у провокаційних пробах, що проявляється хибними реакціями загальної потужності спектра на ортостаз та симпатовагального балансу на метрономізоване дихання. З'ясовано, що при АГ, коморбідної з ВХ, мають місце всі три типи ОР АТ з превалюванням гіпертонічного типу систолічного (51%) і діастолічного (78%) АТ та всі чотири типи ДП діастолічного АТ з переважанням оптимального типу (60% dipper) і три типи систолічного АТ з переважанням патологічних типів (45% non-dipper, 15% night-peaker). На тлі антигіпертензивної терапії стандартними схемами при АГ, коморбідної з ВХ, відмічається зниження загальної потужності ВСР зі збереженням її хибної реакції на ортостаз, підвищення значення симпатовагального балансу. Характерно збільшення частоти несприятливого (ізотензивного) типу ОР систолічного і діастолічного АТ, за рахунок більш сприятливого (гіпертензивного) типу. При коморбідності АГ з ВХ ефективний контроль АТ в підгрупах з гіпотензивним, ізотензивним типами ОР АТ та ДП систолічного АТ за типом non-dipper і night-peaker, ДП діастолічного АТ за типами night-peaker забезпечується пізніше та потребує призначення більш інтенсивної терапії. Прогностично значущими і вагомими параметрами у ефективності контролю АТ у хворих на АГ, коморбідну з ВХ, є загальна потужність ВСР і, найбільш, – симпатовагальний баланс.Документ Клінічна фармакологія(2011) Яблучанський, М.І.; Савченко, В.М.; Абдуєва, Ф.М.; Бичкова, О.Ю.; Бондаренко, І.О.; Бурда, І.Ю.; Власенко, О.О.; Єгорова, А.Ю.; Кулик, В.Л.; Кулик, О.Л.; Лисенко, Н.В.; Макієнко, Н.В.; Мальцева, М.С.; Мартим’янова, Л.О.; Солдатенко, І.В.; Томіна, О.Є.; Фомич, Г.М.У підручнику повно та стисло висвітлено питання загальної і приватної клінічної фармакології. У розділі загальної клінічної фармакології розглядаються номенклатура та класифікаційна система АТС лікарських препаратів, клінічна фармакокінетика (основні шляхи запровадження та всмоктування лікарських препаратів, їх розподіл в організмі, метаболізм (біотрансформація), у тому числі при лікарських взаємодіях, виведення з організму, біодоступність і біоеквівалентність), клінічна фармакодинаміка (клінічна оцінка дії, механізми дії, дозування, вибірковість і побічна дія, клінічна фармакодинаміка в клінічній фармакогенетиці лікарських препаратів, особливості у вагітних і при лактації, у осіб похилого та старечого віку, фармакодинамічної взаємодії), загальні підходи до фармакотерапії (види та принципи фармакотерапії, загальні підходи до використання лікарських препаратів, фармакотерапія в дзеркалі генетичної унікальності людини), лікарська безпека, ідіосинкразія та несприятливі ефекти лікарських препаратів, моніторинг лікарських препаратів, ятрогенії, випробування нових лікарських препаратів (доклінічні, клінічні, місце плацебо в клінічних випробуваннях), державне регулювання лікарських препаратів. В основу приватної клінічної фармакології покладена класифікаційна система лікарських препаратів АТС. Викладена клінічна фармакологія засобів, що впливають на травну систему та метаболізм, систему крові та гемопоез, серцево-судинну систему, кортикостероїдів для системного використання, антибактеріальних для системного використання, що впливають на опорно-руховий апарат, діють на респіраторну систему. Цільова аудиторія – студенти медичних факультетів, лікарі-інтерни вищих медичних навчальних закладів і закладів післядипломної медичної освіти, представники терапевтичних спеціальностей.Документ Варіабельність серцевого ритму при виразковій хворобі, артеріальній гіпертензії та їхній коморбідності(2009) Томіна, О.Є.; Бичкова, О.Ю.; Яблучанський, М.І.В механизмах развития язвенной болезни и артериальной гипертензии задействованы многие факторы, среди которых важную роль играет вегетативная нервная система. Проблема нарушения вегетативной регуляции является актуальной у работников железнодорожного транспорта, которые подвержены влиянию ряда производственных факторов, являющихся пусковыми механизмами заболеваний сердечно-сосудистой системы и пищеварительного канала. В настоящее время наиболее информативным неинвазивным методом исследования нейровегетативной регуляции признан анализ вариабельности сердечного ритма, позволяющий получить интегральную количественную оценку при разных функциональных состояниях, уточнить влияние симпатического и парасимпатического отделов вегетативной нервной системы. Представлен обзор литературы, посвященной анализу вариабельности сердечного ритма, влияния медикаментозного лечения у больных с изолированной язвенной болезнью, артериальной гипертензией и их сочетанием.Документ Прогнозирование эффективности контроля артериального давления при артериальной гипертензии, коморбидной с язвенной болезнью(2011-04-20T18:41:09Z) Томіна, О.Є.; Бичкова, О.Ю.В амбулаторных условиях обследованы 99 пациентов в возрасте 54,9±13,1 лет с артериальной гипертензией (АГ), которые были разделены на две группы: основную (АГ, коморбидная с язвенной болезнью) и сравнения (изолированная АГ). У всех пациентов оценивали клинические признаки (возраст, степень и стадия АГ, стадия и функциональных класс сердечной недостаточности), спектральные показатели вариабельности сердечного ритма (ВСР), типы ортостатических реакций и суточных профилей артериального давления (АД). Определение прогностических критериев эффективного контроля АД по совокупности исследуемых показателей решалось с помощью построения уравнений разграничительных функций. Прогностически значимыми параметрами для эффективности контроля АД в группе коморбидной патологии явились возраст, общая мощность спектра и показатель симпатовагального баланса ВСР; в группе изолированной АГ – диастолическое АД, общая мощность спектра и показатель симпатовагального баланса ВСР. Наиболее весомым параметром, влияющим на эффективность контроля АД оказался показатель симпатовагального баланса ВСР, а наименее весомым – диастолическое АД.