Медичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Порушення серцевого ритму : методичні рекомендації для підготовки здобувачів вищої освіти 5-го року навчання з дисципліни "Внутрішня медицина" [Електронний ресурс](Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Тихонова, Тетяна Михайлівна; Мартим’янова, Лариса Олексіївна; Лисенко, Наталія Володимирівна; Tykhonova, Tetiana M.; Martymianova, Larysa O.; Lysenko, Nataliia V.У методичних рекомендаціях представлені сучасна класифікація, особливості патогенезу, клінічної картини, діагностики та лікування основних порушень серцевого ритму. Для студентів 5 курсу для підготовки до практичних занять з дисципліни «Внутрішня медицина»Документ Глобальний кардіоваскулярний ризик та контроль частоти серцевих скорочень у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь(2015-09-21) Яблучанський, М.І.; Мартім’янова, Л.О.Документ Значення ортостатичних реакцій частоти шлуночкових скорочень при медикаментозному контролі постійної фібриляції передсердь(2013-04-23) Фомич, Г.М.Дисертаційна робота присвячена вивченню значення ортостатичних реакцій частоти шлуночкових скорочень (ОР ЧШС) в клінічному перебігу постійної фібриляції передсердь (ФП) з метою поліпшення ефективності її контролю. Встановлено, що у пацієнтів з ФП мають місце всі 3 типи ОР ЧШС як і при синусовому ритмі, позитивні ОР ЧШС переважають над негативними і відсутніми. Виявлено, що у контролі ФП більш сприятливими для зменшення тяжкості симптомів за шкалою EHRA є позитивні, менш сприятливими – відсутні, і несприятливими – негативні ОР ЧШС. Показано, що контроль ФП БАБ можливий при будь-якому типі ОР ЧШС, за винятком кваліфікованого позитивного, а комбінацією бета-адреноблокатора і аміодарону при неефективності БАБ, а контроль ФП аміодароном переважніше при кваліфікованих позитивних і негативних ОР ЧШС та наявності протипоказань до БАБ.Документ Прогностически значимые критерии эффективности и контроля постоянной фибрилляции предсердий в зависимости от продолжительности интервала QТс(ХМАПО, 2012) Кулик, В.Л.; Яблучанский, Н.И.; Солдатенко, И.В.; Томина, Е.Е.У пацієнтів з постійною фібриляцією перед¬сердь (ПФП) ретроспективно оцінено прогнос¬тично значущі критерії ефективності контр¬олю частоти шлуночкових скорочень (ЧШС) , у різних класах тривалості QТс. Серед вивче¬них клінічних ознак і показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) статистично значущи¬ми критеріями ефективності контролю ЧШС у пацієнтів з нормальним QТс виявилися систо¬лічний артеріальний тиск, частота шлуночкових скорочень, розмір лівого передсердя, загальна потужність спектра ВСР, співвідношення LF/НР; у пацієнтів із подовженим QТс — вік, діастолічний артеріальний тиск, тривалість інтервалу QТс, фракція викиду лівого шлуночка, співвідношення LF/НР.Документ Клінічне значення тривалості інтервалу QT у діагностиці та медикаментозному контролі постійної фібриляції передсердь(ХНМУ, 2012-11-23) Кулик, В.Л.Вивчено клінічне значення тривалості QTc в діагностиці та медикаментозному контролі постійної фібриляції передсердь для розробки пропозицій щодо підвищення якості її діагностики і терапії. Дисертація присвячена визначенню клінічного значення тривалості QTc в діагностиці та медикаментозному контролі постійної фібриляції передсердь. На підставі вивчення клініко-інструментальних показників (тривалість QTc, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, частота шлуночкових скорочень, розмір лівого передсердя, товщина задньої стінки лівого шлуночка, кінцево-діастолічний діаметр лівого шлуночка, кінцево-систолічний діаметр лівого шлуночка, кінцево-діастолічний об'єм лівого шлуночка, кінцево-систолічний об'єм лівого шлуночка, ударний об'єм лівого шлуночка, фракція викиду лівого шлуночка, функціональний клас серцевої недостатності, стадія серцевої недостатності, стадія артеріальної гіпертензії, функціональний клас стабільної стенокардії) у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь при надходженні, до, через 2 тижня, 1, 6 місяців та 1 рік від початку терапії аміодароном, бета-адреноблокаторами та їх комбінацією, встановлено, що терапія бета-адреноблокаторами у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь забезпечує досягнення жорсткого контролю частоти шлуночкових скорочень у 38% пацієнтів з нормальним QTc і у 25% пацієнтів з подовженим QTc, м'якого контролю у 61% пацієнтів з нормальним QTc і 75% пацієнтів з подовженим QTc, позитивно позначаючись незалежно від його тривалості на функціональному класі серцевої недостатності, функціональному класі стабільної стенокардії, ступені артеріальної гіпертензії і гемодинамічних показниках лівого шлуночка. Доведено, що терапія аміодароном у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь у порівнянні з терапією бета-адреноблокаторами забезпечує більш ефективне досягнення жорсткого контролю частоти шлуночкових скорочень у 41% пацієнтів з нормальним QTc і у 36% пацієнтів з подовженим QTc, м'якого контролю у 59% пацієнтів з нормальним QTc і у 64% пацієнтів з подовженим QTc, призводить до зниження функціонального класу серцевої недостатності, функціонального класу стабільної стенокардії та поліпшення гемодинамічних показників лівого шлуночка, однаковим при нормальному та подовженому QTc. Встановлено, що терапія комбінацією аміодарону і бета-адреноблокаторів у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь у порівнянні з монотерапією бета-адреноблокаторами і аміодароном забезпечує більш ефективне досягнення жорсткого контролю частоти шлуночкових скорочень у 78% пацієнтв з нормальним QTc і у 65% пацієнтів з подовженим QTc, м'якого контролю у 22% пацієнтів з нормальним QTc і у 35% пацієнтів з подовженим QTc, знижуючи функціональний клас серцевої недостатності, функціональний клас стабільної стенокардії, ступінь артеріальної гіпертензії і зменшуючи розміри лівого передсердя з позитивним впливом на гемодинамічні показники лівого шлуночка незалежно від тривалості QTc. Доведено, що прогностично значущими критеріями ефективності контролю частоти шлуночкових скорочень у пацієнтів з нормальним QTc є сістолічний артеріальний тиск (F = 3,8), частота шлуночкових скорочень (F = 3,9), розмір лівого передсердя (F = 3,2) і у пацієнтів з подовженим QTc – вік (F = 4, 4), діастолічний артеріальний тиск (F = 3,1), тривалість QTc (F = 5,6), фракція викиду лівого шлуночка (F = 3,1).Документ Документ Діагностика та лікування фібриляції передсердь(2011) Яблучанський, М.І.Документ Влияние комбинации амиодарона и бета-адреноблокатора на ортостатические реакции артериального давления и клинические показатели гемодинамики у пациентов с постоянной формой фибрилляции предсердий(2012-03) Черная, Ю.А.; Усань, Н.Ю.Изучены изменения распространенности различных типов ОР АД и клинических показателей систе¬мы кровообращения у 60 пациентов (27 женщин и 33 мужчины) с постоянной формой ФП на этапах тера¬пии комбинацией амиодарона и БАБ. Показано увеличение распространенности более благоприятных гипертензивных ОР АД и улучшение клинических показателей системы гемодинамики. У 14,2 % больных на этапах терапии отмечалась брадиаритмия, требующая коррекции дозы БАБ. Сделан вывод, что в контро¬ле ЧЖС комбинацию амиодарона и БАБ у пациентов с ФП можно использовать при всех типах ОР АД, од¬нако требуется тщательный контроль ритма для своевременной коррекции доз препаратов.Документ Ортостатические реакции частоты желудочковых сокращений и контроль фибрилляции предсердий при годичной терапии бета-адреноблокаторами, амиодароном и их комбинацией(2012-03) Фомич, А.Н.; Яблучанский, Н.И.; Мартимьянова, Л.А.; Ивлева, О.А.Изучено влияние антиаритмических препаратов разных классов на частоту встречаемости различных типов ортостатических реакций (ОР) частоты желудочковых сокращений (ЧЖС) и контроль фибрилляции предсердий (ФП) у 132 пациентов (60 мужчин и 72 женщины) в возрасте (55 ± 15) лет с давностью ФП (6 ± 5) лет. Терапия основывалась на Рекомендациях европейской ассоциации кардиологов 2010 года. Пациенты обследовались до лечения, спустя 1 мес, 6 мес и 1 год от начала терапии. Антиаритмические препараты разных групп неодинаково влияют на ОР ЧЖС, эффективность контроля ЧЖС и тяжести симптомов EHRA ФП. Наиболее прогностически благоприятными в отношении частоты встречаемости позитивных ОР ЧЖС оказались БАБ, а терапия амиодароном приводила к полному исчезновению квалифицированных ОР ЧЖС. В отношении снижения класса тяжести симптомов EHRA ФП до I и увеличения доли пациентов в группе жесткого контроля наиболее эффективной оказалась комбинация амиодарона и БАБ. Наибольшее количество пациентов в группе мягкого контрой с тяжестью симптомов EHRA ФП II наблюдалось при монотерапии БАБ. Пациенты с негативным типом ОР ЧЖС нуждаются в тщательном подборе и контроле доз амиодарона и БАБ для предотвращения чрезмерного снижения ЧЖС.Документ Варіабельність серцевого ритму на епізодах фібриляції передсердь у різних класах тривалості комплексу QRS ЕКГ при терапії пацієнтів із постійною, пароксизмальною та персистентною фібриляцією передсердь(2011-06) Рибальченко, І.Ю.; Макієнко, Н.В.; Каменська, Е.П.Изучены изменения общей мощности спектра (ТР) и соотношения мощностей спектров низких и высоких частот (ЬР/НР) вариабельности сердечного ритма (ВСР) на эпизодах фибрилляцией предсер¬дий (ФП) при терапии 92 пациентов (59 мужчин и 33 женщины) в возрасте (64 ± 9) лет с постоянной, пароксизмальной и персистирующей ФП в разных классах продолжительности комплекса ОЯБ ЭКГ (СЖ$). Продолжительность ОКБ измеряли в отведениях II, VI, У5, У6 (по три последовательных ком¬плекса) с выбором максимального значения для отведения и зарегистрированных комплексов. В зави¬симости от продолжительности ОКЯ (физиологичный (N(2118) (60—100 мс) и удлиненный (Ь0Я8) (бо¬лее 100 мс)) пациенты делились на 2 подгруппы. Пациенты обследовались до, спустя 2 недели, 1 месяц, 6 месяцев и 1 год от начала терапии. Терапия ФП оказала положительное влияние на ВСР у пациентов со всеми формами ФП путем уменьшения исходно высокой ТР ВСР. При этом ее результаты оказались лучшими в подгруппе N<3115, что подтвердилось ростом и/ИР в ортостатической пробе.