Біологічний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/748
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Флора сосудистых водных растений Харьковской области (аннотированный список и основные параметры)(2017) Рокитянский, А.Б.; Гамуля, Ю.Г.Приводится список сосудистых водных растений Харьковской об- ласти, составленный на основе анализа литературных источников ХIX-XX вв., гербарных материалов и полевых исследований, выполненных авторами статьи. Аннотированный список сосудистых водных растений содержит 53 вида из 22 родов и 16 семейств. Среди зарегистрированных сосудистых растений 18 видов являются редкими и исчезающими.Документ Охоронювані та рідкісні види вищої водної та прибережно-водної флори Харківської області (Україна)(ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2017) Рокитянський, А.Б.; Гамуля, Ю.Г.В статті наведені результати дослідження рідкісних та охоронюваних видів водної та прибережно-водної флори Харківської області. За результатами польових досліджень, аналізу літературних даних та матеріалів гербарію CWU встановлено, що до вищої водної флори регіону належать 53 види вищих судинних рослин, а до прибережно-водної – 120. Складено анотований список рідкісних та охоронюваних видів вищої водної та прибережно-водної флори регіону, визначений статус охорони для кожного виду. Загалом з виявлених видів до Червоної книги України внесено чотири види водних (Salvinia natans (L.) All., Trapa natans L., Utricularia intermedia Hayne, U. minor L.) та один вид прибережно-водних рослин (Caldesia parnassifolia (L). Parl.). Один вид є ендеміком (Rorippa brachycarpa (C.A. Mey) Hayek), три види – третинними реліктами (Trapa natans, Salvinia natans, Caldesia parnassifolia), до Європейського червоного списку включений Ceratophyllum tanaiticum Sapjeg., ще два види включені у Додаток І Бернської конвенції (Salvinia natans, Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimmer). До Переліку видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Харківської області (2001 р.), належить 15 видів водних та 6 видів прибережно-водних рослин. Загалом охороні підлягають 18 водних та 13 прибережно-водних видів судинних рослин. Ще 28 видів з обох груп потребують досліджень з метою встановлення їх созологічного статусу та заходів щодо охорони на регіональному рівні.Документ Еколого-фітоценотичний аналіз флори берегової смуги Іськового ставка (Зміївський р-н, Харківська область)(ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2014) Сіра, О.Є.; Гамуля, Ю.Г.Досліджена флора рослинних угруповань берегової смуги Іськового ставку (Харківська область). Загалом флора досліджуваної території включає 74 види з 21 родини судинних рослин. Провідними за числом видів є родини: Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Cyperaceae. Ценоморфічний аналіз флори показав перевагу групи болотних та лучних видів, які в процентному відношенні складають до 40% кожна. Також проведено фітоценотичний, трофоморфічний, геліоморфічний, гігроморфічний та ценоморфічний аналізи трьох, виділених за особливостями флори та рослинності, ділянок берегової смуги. Визначені екологічні режими для кожної з ділянок берегової смуги.Документ Любов Миколаївна Горєлова – видатний вчений-ботанік Харківщини: наукове надбання та гербарій(Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018) Альохін, Олександр Олексійович; Друльова, Ірина Володимирівна; Гамуля, Юрій ГарійовичСтаття присвячена науковому надбанню та іменному гербарію видатного бо- таніка-флориста Харківського університету Л.М. Горєлової (1945-2008). Л.М. Горєло- ва зробила вагомий внесок у дослідження флори та рослинності Харківської області наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Їй належить провідна роль у вивченні флори та рослинності долини р. Сіверський Донець, розробці стратегії охорони рідкісних ви- дів рослин і рослинного покриву Харківського регіону загалом. Любов Миколаївна є автором і співавтором численних наукових статей і монографій, серед яких «Рос- линний покрив Харківщини: нарис рослинності, питання охорони, анотований список судинних рослин» [6]. Монографія включає анотований список 1257 видів судинних рослин, наявність яких на території області було достовірно підтверджено на початок 2002 р. Зібраний Л.М. Горєловою гербарій судинних рослин зберігається в Ботаніч- ному саду Харківського національного університету (CWB) та налічує 1437 гербар- них аркушів. До складу гербарію входять 642 види вищих судинних рослин, з 297 родів. Основний гербарій зберігається в Ботанічному саду (CWB) та включає 1437 гербарних аркушів, ще майже 200 гербарних зразків, переважно рідкісних видів фло- ри, зберігаються у фондах гербарію кафедри ботаніки та екології рослин (CWU). До складу основного гербарію входять 642 види вищих судинних рослин із 297 родів. Найбільшим різноманіттям представлені родини Poaceae – 86 видів, Asteraceae – 80, Cyperaceae – 54, Brassicaceae – 41, Rosaceae – 36, Caryophyllaceae – 35, Fabaceae – 34, Ranunculaceae – 31, Scrophulariaceae – 23, Liliaceae – 19, Rubiaceae –18, Apiaceae – 16, Boraginaceae –11, Orchidaceae – 11 та Campanulaceae – 10 видів. Рідкісні для регіону та червонокнижні види рослин представлені в гербарії значним різноманіттям. Серед них: Bellevalia sarmatica (Georgi) Woronow, Calla palustris L., Crocus reticulatus Stev. ex Adams, Comarum palustre L., Daphne sophia Kalen., Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult., F. ruthenica Wikstr., Gladiolus imbricatus L., Iris halophyla Pall., I. hungarica Waldst. et Kit., I. pumila L., Paeonia tenuifolia L., Paris quadrifolia L., Rubus caesius L., Tulipa ophyophylla Klok. et Zoz, Veratrum nigrum L.Документ Ценоморфічний аналіз флори суходільних луків Лівобережного Лісостепу, як показник ступеня їх трансформації та здатності до самовідновлення(ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, 2016) Сіра, О.Є.; Гамуля, Ю.Г.Досліджені особливості ценоморфічної структури фітоценозів суходільних луків на типових ділянках та по узбіччям доріг поблизу с. Гайдари (Зміївський район, Харківська область). Наведені результати флористичного, фітоценотичного, геліоморфічного та гігроморфічного аналізів, та порівняльного ценоморфічного аналізу флори суходільних луків та придорожніх угрупувань. Встановлено, що флора суходільних луків території дослідження нараховує принаймні 120 видів із 28 родин судинних рослин. Провідними родинами є Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Rosaceae, Lamiaceae, Scrophulariaceae, Apiaceae, які складають 68 % всієї флори. Виявлено, що флора типових ділянок суходільних луків більш різноманітна за видовим складом та числом родин ніж флора ділянок придорожніх угрупувань. Встановлено, що структура трав’янистої флори суходільних луків території дослідження змінюється разом зі зростанням ступеню порушення фітоценозів внаслідок зростання антропогенного навантаження. Ценоморфічний аналіз рудеральної фракції показав, що у складі бур’янів суходільних луків, група Ru складає 32 %, RuPr – 17 %, StRu – 15 % та PrRu – 9 %. Серед бур’янів придорожніх угрупувань, найбільшу роль відіграють Ru – 55 %, RuPr – 14 % та StRu – 7 %. Такий розподіл рудерантів на придорожніх місцезростаннях показує не лише доволі сильну порушеність фітоценозу, а й велике різноманіття природних умов, що формуються на ділянках вздовж доріг. Встановлено, що флора як типових, так і придорожніх ділянок суходільних луків в околицях с. Гайдари ще доволі багата флористично, та, за умов певних природоохоронних заходів та регулювання режиму землекористування, здатна до відновлення природної структури типових для регіону суходільних луків.Документ Раритетна фракція флори національного природного парку «Слобожанський»(вивчення й охорона)(М-во екології та природ. ресурсів України, 2017) Безроднова, О.В.В НПП «Слобожанський» здійснена інвентаризація флори, збір даних продовжується. Особлива увага приділяється видам її раритетної фракції (особливо червонокнижним): в місцях зростання заборонена будь-яка лісогосподарська діяльність, обмежено доступ сторонніх осіб, проводиться постійний контроль за станом збереження ценопопуляцій, більшість з яких увійшли в мережу особливо цінних ділянок на території НПП «Слобожанський».Документ Фитосозологическая характеристика заказников Ковыльная степь и Рязановая балка(Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, 2006) Безроднова, О.В.Статья посвящена проблеме рационального использования земельного фонда с учетом природоохранных, экономических и социальных интересов общества. Дается характеристика современного состояния и эколого-ценотических особенностей 12 типов фитоценозов. Рассмотрены ведущие факторы антропогенного влияния и предложены мероприятия по улучшению состояния и рациональному использованию.Документ Науково-практичний семінар Імплементація оселищної директиви Європейського Союзу: оселища та флора (14-16 червня 2016 р., Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., Україна)(Харківський національний аграрний університет, 2016) Безроднова, О.В.Міністерством екології та природних ресурсів в рамках проекту Європейського Союзу «Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища» 14-16 червня 2016 року було організовано науково-практичний семінар «Імплементація оселищної директиви Європейського Союзу: оселища та флора». Він відбувся на базі Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» (Деснянський біосферний резерват, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський) в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера».Документ Биоразнообразие растительных сообществ Национального природного парка «Гомольшанские леса»(Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, 2014) Безроднова, О.В.; Саидахмедова, Н.Б.; Назаренко, Н.Н.Представлены результаты изучения биоразнообразия растительных сообществ (биоморфического, ценоморфического, экоморфического) Национального природного парка (НПП) «Гомольшанские леса» (Харьковская область, Украина). Биоразнообразие рассматривается с позиций экоморфического анализа А.Л.Бельгарда. Установлено, что во флоре сосудистых растений НПП представлено 8 типов биоморф, 10 типов гигроморф, 9 типов трофоморф, 51 тип ценоморф, которые могут быть объединены в 10 групп. Полученные данные отражают биотопическое разнообразие исследованной территории.Документ Аналіз флори залізниць міста Харкова(ХНУ ім. В.Н. Каразина, 2013) Звягінцева, К.О.Наводяться оригінальні матеріали польових досліджень, а також дані Гербаріїв Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України (KW), Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна (CWU). Встановлено видовий склад флори залізниць м. Харкова, що представлений 269 видами судинних рослин, які належать до 166 родів та 50 родин. У ході структурного та фракційного аналізу з’ясовані особливості флори залізниць міста Харкова.