Біологічний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/748
Переглянути
778 результатів
Результати пошуку
Документ Breeding bird communities of the pine forests in the forest-steppe zone(2024) Atemasova, Tetyana; Atemasov, AndrijThe avifauna of pine forests in the North-East of Ukraine has been poorly studied. Analysis of bird communities showed that the avifaunal complexes of pine forests are poorer and have minimal similarity to those in deciduous forests. This study aimed to assess the species composition and densities of birds in the pine forest of various ages. Research was conducted on the National Park «Slobozhanskiy», located within the Krasnokutsk United Territorial Community of the Bogodukhiv District in the northwestern part of Kharkiv Region (Ukraine). Most of the park's forests are of artificial origin. Birds communities were studied in May 2023 in six forest types: pine forest less than 25 years old, pine forest 71-90 years old, pine forest 91-110 years old, pine forest over 110 years old, patches of oak stands and patches of birch stands. The point-count technique was used for bird sampling. Overall 60 point-count stations (10 in each forest type) were located using a forest map. The breeding avifauna was classified concerning nest location, according to the sites for searching food, and based upon migration patterns. We registered 39 breeding bird species during point counts; of them 3 were cavity excavators, 13 were secondary cavity users, 13 were tree and 3 were shrub foliage nesters and 6 were ground nesters. There were 7 trunk-foraging species, 15 canopy-foraging species, 3 shrub-foraging species, and 12 ground-foraging species. Eighteen species were long-distance migrants, 6 species were short-distance migrants, and 15 species were residents. The least number of species (16) was recorded in pine forests less than 25 years old. The number of species in other forest types varies slightly (23-25). The lowest total abundance was noted in pine forests less than 25 years old, and the highest in patches of oak stands. Total density differs between all types of forest, except for a couple of pine forests 91-110 years old – patches of birch stands. In pine forest less than 25 years old dominate European Robin (45.1%) and Common Chiffchaff (25.3%); in pine forest 71-90 years old – Wood Warbler (28.3%) and Common Chaffinch (20.4%); in pine forest 91-110 years old – Common Chaffinch (16.4%), Wood Warbler (12.9%), Collared Flycatcher (12.0%), and European Robin (10.9%); in pine forest over 110 years old – Common Chaffinch (18.7%), European Robin (15.0%), Great Tit (12.8%) and Collared Flycatcher (11.9%); in patches of oak stands – Collared Flycatcher (20.1%), Great Tit (19.3%) and Common Chaffinch (14.3%); and in patches of birch stands – Wood Warbler (20.6%), Collared Flycatcher (16.7%), European Robin (14.9%) and Common Chaffinch (13.3%). The most abundant birds in pine forests less than 25 years old were ground nesters (70.5%). In other age groups of the pine forest and the patches of birch stands, secondary cavity users and ground nesters co-dominated. In patches of oak stands secondary cavity users dominated (50.8%). In all types of forests, except for the pine forest less than 25 years old canopy gleaners dominated. Large-distance migrants were the most abundant birds in pine forests. except the pine forest less than 25 years old. and patches of birch stands. In the pine forests less than 25 years old short-distance migrants dominated (56.5%). Residents dominated in patches of oak stands (39.7%). We compared our results with those of other studies conducted in the region's pine forests since the mid-19th century.Документ Створення Національного природного парку «Східний степ» як засіб збереження зникаючих природних екосистем Північного Сходу України(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2023) Атемасова, Тетяна Андріївна; Ронкін, Володимир Ісаакович; Савченко, Галина Олексіївна; Сінна, Олена ІванівнаМетою створення Національного природного парку «Східний степ» є збереження своєрідного ландшафту балкового степового макрокомплексу, невід’ємними частинами якого є степові, лучні екосистеми та байрачні ліси. Першочерговою задачею майбутнього парку є збереження решток цілинних степів і луків та запобігання їхньому розоренню. Наступний крок – відновлення пасовищних екосистем як середовища існування рідкісних та зникаючих степових видів. Робота присвячена опису проектованого НПП «Східний степ» станом на початок 2022 року; в ній не відбиті ті зміни, що спричинені бойовими діями, які почалися у лютому 2022 року і у північній частині тривають до цього часу.Документ Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія»,(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2021) Атемасова, Тетяна; Атемасов, Андрій; Сінна, Олена; Гамуля, Юрій; Прилуцький, Олег; Полчанінова, Ніна; Терехова, Вікторія; Дрогваленко, ОлександрЗ метою створення регіонального ландшафтного парку на півдні Харківського району Харківської області були обстежені ділянки нагірних дібров, борів на надзаплавній терасі лівого берега р. Уди, прилеглі до них луки на обох берегах, а також заболочені ділянки подів біля с. Тернова. У цілому пропонується включити до Регіонального ландшафтного парку «Смарагдове джерело» сім ділянок загальною площею 6173,03 га. Досліджені нагірні діброви, бори надзаплавної тераси та заплава р. Уди є елементами типового ландшафту Слобідської України. У заплаві представлені луки значної площі та вільшняки у вологих притерасних зниженнях, суходільні луки, приурочені до узлісь та перелогів. Загалом на досліджуваній території представлено 17 зникаючих природних оселищ з переліку Бернської конвенції. Флора та рослинність є багатою й у цілому зберігає склад, притаманний оселищам південного Лісостепу Лівобережної України. Одна рослинна асоціація занесена до Зеленої книги України, три – до Переліку рідкісних рослинних угруповань Харківської області. П’ять видів судинних рослин, один вид папоротей та один вид грибів занесені до Червоної книги України, 14 видів рослин – до Червоного списку Харківської області. Знайдено вісім видів тварин з Європейського червоного списку, 65 видів тварин з Додатків 2 та 3 Бернської конвенції, з них шість видів з додатків 1 та 2 Боннської конвенції; 23 види тварин включені до Червоної книги України, 19 видів тварин вказані у Переліку рідкісних видів і таких, що потребують охорони у Харківській області. Виявлено нові локації видів, що потребують охорони на регіональному й загальноукраїнському рівні. Значний внесок у біорізноманіття роблять види, що мешкають на межі ареалів. На суходільних узліссях Чорного лісу була знайдена низка південних видів: богомол Ірис плямистий (Iris polystictica) – друга знахідка в Харківській області, та павуки Marinarozelotes malkini й Ero aphana – перші знахідки. Два види жуків (Fissocatops westi та Scymniscus horioni) зареєстровані вперше в Україні. Було оцінено ступень збереженості природних угруповань і доцільність їхнього включення до різних зон регіонального ландшафтного парку. Рекомендовані біотехнічні заходи для підтримки природних властивостей досліджених біоценозів.Документ Zoodiversity(Kyiv : Publishing House “Akademperiodyka”, 2024) Atemasov, Andrij; Atemasova, TetyanaTh e breeding phenology of Collared Flycatchers was studied over an 11-year period (2006‒2011 and 2013‒2017) in oak-maple-lime stands located in the Northern-East of Ukraine (in the National Park Homilshanski Lisy). In most years, egg laying began in the fi rst and second ten-day periods of May. Th e earliest recorded fi rst-egg date (368 broods) was 23 April, while the latest was 5 May. Th ese dates varied from year to year. Th e relationship between the fi rst-egg date and the date of daily average temperature transition through + 10 °C suggests that birds bred earlier due to warmer local temperatures. Th e clutch size was negatively correlated with the date of the average air temperature transition through + 5 °C. Th e earliest hatching date was 15 May, and the latest was 25 May. Fledging typically began in the fi rst half of June. Th e breeding season’s length ranged from 30 to 42 days, and the breeding cycle was positively correlated with the transition of the average daily temperature through +5 °C. To determine which factors explained the fi rst egg date and clutch size, Generalized Linear Models (GLMs) were conducted. GLMs suggest a correlation between the fi rst-egg date and the sum of eff ective temperatures (∑T150), arrival date temperature, migration route temperature, and average temperature of the third decade of April. Clutch size is determined by the sum of eff ective temperature accumulation (∑130) and migration route temperature. Reproductive success is negatively correlated with the average of 30 daily temperatures until the median date. Key words: Collared Flycatcher, Ficedula albicollis, weather conditions, temperature, laying date, clutch size.Документ Навчально-польова практика із зоології хребетних : навчально- методичний посібник .(Харківський національний університот імені В.Н.Каразіна, 2019) Атемасова, Тетяна; Зіненко , Олександр; Гончаров, Генадій; Шабанов, Дмитро; Токарський, Віктор; Коршунов, ОлексійНавчально-методичний посібник складений у відповідності до Робочої програми навчально-польової практики із зоології у ч.2 «Зоологія хребетних» для 2 курсу біологічного факультету національного університету. Посібник розрахований на студентів 2 року навчання за ОПП Бакалавр спеціальності «Біологія» для отримання кваліфікації «біолог».Документ Види тварин, що підлягають особливій охороні на території Харківської області Навчально-довідковий посібник вид.2-е, випр. та доповн.(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2019) Атемасова , Тетяна; Банік, Михайло; Бартєнєв, Олександр; Зіненко, Олександр; Утєвський, Сергій; Коршунов, Олексій; Токарський, ВікторПосібник розрахований на студентів біологічного факультету (рівень «бакалавр» та магістр») спеціальності «Біологія» для отримання кваліфікації “біолог-зоолог” і є складовою частиною обов’язкового навчального курсу студентів-біологів рівня підготовки «магістр» біологічного факультету національного університету. Може використовуватися також викладачами інших ВНЗ, фахівцями природоохоронних структур, науковими співробітниками, вчителями загальноосвітніх шкіл.Документ A soundscape assessment of the oak forests in the National Park “Homilshanski Lisy” (Northeastern Ukraine).(Institute of Landscape Ecology, Slovak Academy of Sciences, 2023) Atemasov, Andrij; Atemasova, TetyanaWe investigated the properties of the sounds recorded on the territory of the National Park “Homilshanski Lisy” (Kharkiv region, Ukraine). Record ings were made at five points (in mature, middle-aged, and young oak forests, overgrown clear-cut and aspen forests). Data collection was carried out using on-site positioning of AudioMoth autonomous recorders, located on trees at a height of 1.5 m. The recording was made from April 11 to July 10, 2020, for 3 h in the morning and evening with a 5-min duration followed by a 10-min pause (24 recordings per day). Six acoustic indices (AIs) were calculated: Acoustic complexity index (ACI), acoustic diversity index (ADI), acoustic evenness index (AEI), bioacoustic index (BI), normalized difference soundscape index (NDSI), and acoustic entropy index (H). For the analysis, we used the Friedman test as well as a nonparametric analysis of the variance of the distance matrix and Tukey’s test. The results of the analysis showed the statistical significance of the influence of forest type, date and time of recording, as well as the effect of their pairwise interactions on all six acoustic indices, both in the morning and evening. For three indices – ACI, BI, and NDSI – the highest average values were noted in a mature oak forest and the lowest was in overgrown clear-cuts. We performed a PCA to reduce the number of variables and obtain insight into the variable relevance. The cumulative percentage of variance, explained by the first three principal components, is 84.5%. The first principal component is associated with H, BI, AEI, and ADI. The second and third principal components are associated with NDSI and ACI. The obtained results correspond to the results of quantitative bird counts carried out earlier in this area.Документ Віктор Арсентійович Токарський — дослідник бабаків(Українське теріологічне товариство НАН України, 2022) Атемасова, ТетянаАТЕМАСОВА, Т. Віктор Арсентійович Токарський — дослідник бабаків. — Віктор Тока- рський (1955–2020) — теріолог, викладач, природоохоронець; протягом 45 років — науко- вий співробітник, викладач, завідувач кафедри зоології Харківського національного уніве- рситету, автор проєктів територій природно-заповідного фонду: регіонального ландшафт- ного парку Великобурлуцький степ, національного природного парку Дворічанський. Го- ловний редактор першої Червоної книги Харківської області. Опублікував понад 120 нау- кових праць, навчальні посібники та підручники. Досліджував екологію та біологію роду Marmota на всій території Євразії, проводив роботи з доместикації та реакліматизації баба- ка. Довів виключне значення випасання для збереження бабака в степах України.Документ Микола Григорович Мілютін(Украхнське теріологічне товариство НАН України, 2022) Атемасова, Тетяна; Чеберяченко, НаталяАтемасова, Т., Чеберяченко, Н. Микола Григорович Мілютін. М. Г. Мілютін — зоолог- епізоотолог, фахівець з епізоотології чуми, туляремії та інших особливо небезпечних інфе- кцій, дослідник природних вогнищ особливо небезпечних інфекцій в Україні. З 1933 по 1971 р. працював у вищих навчальних закладах Харкова, викладаючи біологію, зоологію, теріологію (зокрема, з 1956 по 1971 — у Харківському державному університеті). Водно- час продовжував дослідження гризунів як джерела особливо небезпечних інфекцій. Впер- ше в Україні виділив культуру збудника туляремії від водяної нориці (1966). З 1941 по 1944 роки працював зоологом на Гур’євській протичумній станції (Казахстан). На матеріа- лах цих робіт підготував докторську дисертацію «Еколого-фауністичні та епідеміологічні особливості туляремії. Вогнища степу та лісостепу Правобережжя УРСР» (1968)Документ Олександр Сергійович Лисецький(Київ : Українське теріологічне товариство НАН України, 2022) Атемасова, Тетяна АндріївнаНарис про зоолога й натураліста широкого профілю, який протягом 45 років був викладачем кафедри зоології хребетних Харківського університету. Талановитий лектор і популяризатор науки, природоохоронець, дослідник фауни Північного Сходу України. Мав 52 опубліковані наукові праці з теріології, орнітології, охорони природи. У царині теріології досліджував фауну гризунів у зв’язку з формуванням фауни штучних лісонасаджень Півдня України. Брав участь у створенні першого проєкту Національного природного парку Гомольшанські ліси. Колекції птахів, рукокрилих та метеликів, зібрані О. С. Лисецьким зберігаються у фондах Музею природи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.