Історичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/41
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Универсальный дискурс Н. И. Кареева как опыт репрезентации античной истории(2010) Филимонов, В.А.Філімонов В. А. Універсальний дискурс Н. І. Кареєва як досвід репрезентації античної історії Стаття присвячена аналізу залишився поза увагою дослідників антикознавчої спадщини російського історика Н. І. Кареєва (1850–1931), насамперед, його типологічного курсу «Держава-місто античного світу», в якому він постає як філософ історії та соціолог. Виявлено позицію історика в дискусії про місце античності в шкільному курсі історії. В основі греко-римського дискурсу Кареєва лежить прагнення до всесвітньо-історичного синтезу. Мобілізуючи талант концептуаліста, він узагальнює, усуває однобічності суджень, зводить висловлене до нього у струнку, логічно не суперечливу, цілісну доктрину. V. Filimonov. Uuniversal Discourse of N. I. Kareev as the experience of the Representation of Ancient History The article analyzes the remained out of researchers’ sight heritage of ancient history historiography of a Russian historian Nikolai Kareev (1850–1931), first of all his typological course “State-City of Ancient World”, where Kareev appears before the reader as a philosopher of history and a sociologist as well. The author reveals Kareev’s position in the discussion about the place of antiquity in the school history courses. The aspiration for a world-historical synthesis is the basis of Kareev’s Greco-Roman discourse. Mobilizing the talent of a conceptualist, Kareev summarizes, eliminates the one-sided judgments, and reduces the view expressed before him in a coherent, logically inconsistent, integral doctrine.Документ Провинции в хозяйственной жизни знатной римской фамилии II в. до н. э. — I в. н. э.(2011) Ляпустин, Б.С.Ляпустин Б. С. Провінції у господарському житті знатної римської фамілії ІІ ст. до н. е.—І ст. н. е. Провінції справили суттєвий вплив на економічне життя римської знаті, дозволивши її представникам збагачуватися за рахунок воєнної здобичі, торгівлі та фінансових операцій. Фамілія, як основний соціально-економічний осередок, слідом за civitas, вийшла за межі Італії, що приносило великі прибутки, але ускладнювало контроль pater familias за його представниками на віддалених територіях. Водночас успішно керувати економічною діяльністю в провінціях і займатися політикою в Римі стало неможливо. Це розділило римську знать на вершників, що були зайняті відкупами й фінансовими операціями, та сенаторів, заглиблених у політику. Останні постійно потребували грошей, які фамільна власність не давала в достатній кількості. Це було проявом кризи фамілій знаті в епоху кризи римської civitas. B. Lyapustin. Provinces in an economic Life of the Noble Roman Familia of the 2nd century BС—1st century AD. provinces had an influence on an economic life of the Roman nobles by letting them enrich themselves owing to war booty, trade and financial operations. Following the civitas, the familia, main social and economic unit, spread outside Italy. That gave big incomes, but, at the same time, that made more difficult for the pater familias to control his agents in remote lands. It became impossible to successfully direct economic activities in provinces and simultaneously occupy with politics in Rome. As a result, the Roman nobility was divided in equites concerned in farming and financial operations, and senators devoted to politics. The last ones were continuously in need of money, which the famillia property could not supply them with in sufficient quantity. It was a reflection of the noble familia crisis at the epoch of the Roman civitas crisis.