Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/39

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15
  • Ескіз
    Документ
    Бізнес-моделі для сталого розвитку: виклики та цифрова трансформація [Електронний ресурс] : міжнародна науково-практична конференція (15–16 лютого 2024 р., м. Харків, Україна) : тези доповідей
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Страпчук, Світлана Іванівна; Миколенко, Олена Петрівна; Strapchuk, Svitlana; Mykolenkо, Olena; Мірошніченко , Тетяна Миколаївна; Miroshnychenko, Tetiana; Данько, Наталя Іванівна; Danko, Natalya
    Збірник містить тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Бізнес-моделі для сталого розвитку: виклики та цифрова трансформація» (15-16 лютого 2024 року). Конференція охопила широкий спектр напрямів інтеграції принципів сталого розвитку в план відновлення та декарбонізації економіки України, методології розробки бізнес-моделей у проєктуванні організації, кращих практик впровадження сталих бізнес-моделей у ЄС та Україні, можливостей цифрової трансформації для генерування ідей сталого бізнесу, сталих практик фінансування бізнесу та сталого розвитку та інклюзії в освіті. Збірник стане вагомим джерелом інформації для всіх, хто зацікавлений у сталому розвитку України та Європейського Союзу і прагне ознайомитися з новими дослідженнями та ідеями науковців. Матеріали друкуються в авторській редакції мовою оригіналу. Відповідальність за зміст матеріалів несуть автори.
  • Ескіз
    Документ
    Factors of sustainable intensification in agriculture of Ukraine: evidence from the enterprises of the Kharkivska oblast
    (Мукачево: Вид-во МДУ, 2021) Strapchuk, Svitlana І.; Mykolenko, Olena P.; Страпчук, Світлана Іванівна; Миколенко, Олена Петрівна
    Reducing the negative impact of agricultural enterprises' activities on the environment with an increase in food demand can be achieved by implementing sustainable intensification measures, where the key measure is an increase in crop yields while reducing the use of resources. The purpose of this study is to identify the factors of sustainable intensification of agricultural enterprises in Ukraine by building a model of the interdependence of yield on the level of diversity of agricultural crops, application of organic fertilisers, availability of animal husbandry on the farm, labour costs, mineral fertilisers and depreciation, the use of fuel materials per 1 ha and the level of payback of costs. During the scientific study, a sample of 516 enterprises of the Kharkivska Oblast that grow agricultural products was processed; some of them are engaged in animal husbandry. Using the correlation and regression analysis method, data was analysed and processed using specialised Microsoft Excel and SPSS 21 software. The paper presents a model of the dependence of the yield of agricultural enterprises of the Kharkivska Oblast on numerous factors that were selected based on the theoretical provisions of the sustainable intensification of agriculture. It was found out that the diversity of agricultural crops, the application of organic fertilisers, the availability of animal husbandry on the farm, and labour costs are considerable factors and have both a positive and negative impact on yield. The model applied the effect of interaction between two factors, which showed the greatest impact on the dependent variable. The study provides reasoning for the availability of the highest yield among enterprises that additionally engage in economic activities for raising animals, as well as specialise in the production of various crops. The practical significance of the results obtained lies in the provision of proposals on the areas of sustainable intensification of agricultural enterprises in Ukraine. Зниження негативного впливу діяльності підприємств сільського господарства на навколишнє середовище за умови зростання потреби в продовольстві може бути забезпечене шляхом впровадження заходів сталої інтенсифікації, де ключовим вимірником є збільшення урожайності культур за умови зменшення використання ресурсів. Метою дослідження є виявлення чинників сталої інтенсифікації сільськогосподарських підприємств України шляхом побудови моделі взаємозалежності урожайності від рівня різноманіття сільськогосподарських культур, внесення органічних добрив, наявності тваринництва у господарстві, витрат на оплату праці, мінеральні добрива та амортизацію, використання паливних матеріалів на 1 га та рівня окупності витрат. Під час проведення наукового дослідження опрацьовано вибірку з 516 підприємств Харківської області, що вирощують сільськогосподарську продукцію; деякі з них займаються тваринництвом. За допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу здійснено аналіз та обробку даних з використанням спеціалізованих програм Microsoft Excel та SPSS 21. У роботі представлено модель залежності урожайності сільськогосподарських підприємств Харківської області від низки чинників, які були обрані, спираючись на теоретичні положення сталої інтенсифікації сільського господарства. З’ясовано, що різноманіття сільськогосподарських культур, внесення органічних добрив, наявність тваринництва в господарстві, витрати на оплату праці є значущими чинниками та здійснюють як позитивний, так і негативний вплив на урожайність. У моделі було застосовано ефект взаємодії двох чинників, який продемонстрував найбільший вплив на залежну змінну. Обґрунтовано наявність найвищої урожайності у підприємств, що додатково здійснюють господарську діяльність з вирощування тварин, а також спеціалізуються на виробництві різноманітних культур. Практична значущість отриманих результатів полягає в наданні пропозицій щодо напрямів сталої інтенсифікації сільськогосподарських підприємств України.
  • Ескіз
    Документ
    Сталий розвиток та циркулярна економіка: порівняння концепцій
    (2020) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.
    У статті здійснено порівняння двох концепцій - сталого розвитку та циркулярної економіки для встановлення розбіжностей та взаємозв’язків між ними. Проведений аналіз наукових публікацій дозволив систематизувати та логічно ув’язати хронологію суджень щодо тлумачення терміну «циркулярна економіка» як окремо, так і в контексті сталості. Визначено та систематизовано екологічні обмеження, технологічні та культурні бар’єри використання принципів циркулярної економіки. Наведено перелік рис концепцій, що підтверджують їх часткову контекстну подібність. Проаналізовані існуючі в науковій літературі відмінності є підтвердженням багатоконтекстності сталого розвитку та його широкої інституціоналізації, натомість операціоналізація циркулярної економіки надає чіткі напрями її реалізації. The article compares two the concept of sustainable development and the circular economy to establish differences and relationships between them. The analysis of scientific publications allowed to systematize and follow the chronology of judgments on the interpretation of the term "circular economy" in the context of sustainability and separately. Environmental constraints, technological and cultural barriers to the use of circular economy principles have been identified and systematized. A list of similar features of the concepts, which confirms their partial contextual similarity, is suggested. Based on the results of comparing the conceptual foundations of sustainable development and the circular economy, we have found that the circular economy is one of the operational concepts of sustainable business 2.0, the catalyst for the reconstruction of management methods and the most powerful base for sustainability. The concept of circular economy was suggested mainly by practitioners and could enable business community to consider principles of sustainable development. Based on relevant academic researches, we consider the circular economy as a recovery system, where the use of primary sources, wastes and energy sources is minimized through the narrowing material and energy flows with regard to the culture of sustainable consumption. Low prices for primary resources are the reason for the further development of linear products that result in a lack of awareness and consumer interest in the products of the circular economy, as the latter require significant funding. Thus, we consider sustainability as the achievement of system balance level of economic indicators, social inclusion and care for the environment for the benefit of present and future generations. The differences in the scientific literature confirm the multi-context of sustainable development and its broad institutionalization, while the operationalization of the circular economy provides directions for its implementation.
  • Ескіз
    Документ
    Сталий розвиток сільськогосподарських підприємств: економічний вимір
    (2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.
    Актуальність дослідження обумовлена необхідністю діагностики прогресу економічної складової сталого розвитку сільськогосподарського сектора. Здійснено моніторинг індикаторів відповідних цілей сталого розвитку в національній системі ЦСР. Досліджено динаміку показників ефективності та інтенсивності галузі сільського господарства України за декілька років. Отримані результати дозволяють виявляти актуальні проблеми, визначати пріоритетність вирішення завдань економічної політики в галузі сільського господарства на різних рівнях. The relevance of the study is due to the need to diagnose the progress of economic pillar of sustainable development in agricultural sector. The indicators of relevant goals of sustainable development in the national system of SDG have been monitored. The dynamics of efficiency and intensity indicators of agricultural sector of Ukraine over several years has been studied. The results allow identifying current problems, determining the priority of solving the issues of economic policy in the field of agriculture at different levels.
  • Ескіз
    Документ
    Соціальна складова сталого розвитку сільськогосподарських підприємств
    (2020) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.
    Актуальність питання розвитку бізнесу у довгостроковій перспективі обумовлена необхідністю підвищення обізнаності залучених сторін про соціальні проблеми в сільському господарстві. Метою дослідження є оцінка досяжності індикаторів соціальної складової за Цілями сталого розвитку (ЦСР) на макрорівні а також аналіз соціальних показників агрохолдингів, спираючись на кейсовий метод, що забезпечить краще розуміння процесів прийняття рішень на рівні підприємств, зацікавлених у сталому розвитку. Аналіз індикаторів за цілями сталого розвитку на рівні країни та регіону дозволив отримати узагальнену інформацію про стан та рівень досяжності певних встановлених орієнтирів для формування подальших сценаріїв розвитку галузі сільського господарства. Утримання життєздатних сільських територій є однією з ключових стратегічних цілей сільського господарства. Для її досягнення потрібно краще розуміти процес прийняття рішень, пов’язаний із проблемами соціальної сталості, встановити взаємообумовлений вплив соціальної, економічної та екологічної складових та взаємозв’язок між Цілями сталого розвитку. Встановлено, що більшість досліджень щодо оцінювання соціального виміру пов’язана із забезпеченням гідних умов праці, задоволення потреб та гарантуванням прав найманих працівників, наявністю соціальних гарантій, можливостями підвищення кваліфікації тощо. Однак оцінки переважно зводяться до якісних параметрів, що унеможливлює подальшу порівнюваність з іншими об’єктами дослідження та носить емпіричний характер. Один із концептуальних підходів, який покладено в основу вивчення досвіду оцінювання компаніями соціальних показників, базується на стандартах GRI та стосується підприємств, що подають нефінансову звітність. Аналіз діяльності операторів аграрного ринку на прикладі двох агрохолдингів, що подають нефінансову звітність впродовж декількох років, дозволив встановити якісні та кількісні зміни соціального виміру. Зроблено висновки щодо багаторівневості процесу вибору переліку показників, який узгоджено зі стандартами GRI, проте в кожному конкретному випадку він набуває особливого характеру та стосується розкриття інформації про гарантоване дотримання законних вимог щодо праці, навчання та розвитку персоналу, формування кадрового резерву, охорони праці та безпеки, включаючи відповідне страхування, фінансування спортивних ініціатив працівників, можливості надання матеріальної допомоги та винагороди працівникам тощо. The relevance of business development in the long run is due to the need to raise awareness of stakeholders about social problems in agriculture. The aim of the study is to assess the achievement of indicators of the social pillar of the Sustainable Development Goals (SDGs) at the macro level and to analyze the social performance of agricultural holdings, based on the case method, which will provide a better understanding of decision-making processes at the level of enterprises. The analysis of indicators of SDGs at the level of country and region allowed to obtain generalized information on the state and level of achievement of certain established goals for designing scenarios for the development of agricultural sector. Maintaining viable rural areas is one of the key strategic goals of agriculture. To achieve this, we need to understand the decision-making process related to the problems of social sustainability, to establish the interdependent impact of social, economic and environmental pillars and the relationship between SDGs. It has been established that most research on the assessment of social dimension suggests ensuring good working conditions, meeting the needs and guaranteeing the rights of employees, the availability of social guarantees, training opportunities, etc. However, the estimates are mainly limited to qualitative parameters, which makes it impossible to compare them with other indicators. One of the conceptual approaches, which is the basis for studying the experience of companies in the assessment of social indicators, is based on GRI standards and applies to companies that make non-financial statements. The analysis of agricultural market operators that involve two agricultural holdings, which have made non-financial statements for several years, has revealed qualitative and quantitative changes in the social dimension. As a result, we have made a conclusion about multilevel process of selecting the list of indicators, which is consistent with GRI standards. However, in each case it contributes to the disclosure of information on guaranteed compliance with legal requirements for labor, training and staff development, staffing, health and safety, including appropriate insurance, financing of employees' sports initiatives, opportunities to provide material assistance and remuneration to employees, etc.
  • Ескіз
    Документ
    Система показників оцінки ефективності стратегій циркулярної економіки в аграрному секторі
    (2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.
    Посилений інтерес до концепції циркулярної економіки викликаний передбачуваними перевагами в контексті сталого розвитку. Однак загальноприйнятої системи моніторингу допоки що не існує, а науковий світ спирається на значну кількість підходів до вимірювання ефективності стратегій циркулярної економіки. Зумовлено це впровадженням принципів циркулярної економіки на рівні чинних нормативно-правових актів у політиці Китаю, Африки, Європейського Союзу та США. Відповідно досліджуваний перелік показників, що дозволяють оцінити її ефективність, є досить широким і враховує особливості розвитку економіки та її секторів. Особливий інтерес даного дослідження зосереджено на аграрному секторі. Аналіз наукових праць дозволяє виокремити в аграрному секторі стратегії звуження, закриття та відновлення ресурсних циклів, оцінка яких потребує відповідних систем індикаторів у контексті різних вимірів сталого розвитку. Ефективні стратегії циркулярної економіки в сільському господарстві потенційно можуть включати набір показників, що спроможні оцінити рівень впливу виробництва на екологію, врахувати соціальні аспекти, визначити рівень інформатизації, матеріаломісткість та енергомісткість продукції. У результаті дослідження було здійснено огляд існуючих систем показників циркулярної економіки в аграрному секторі, які розподілено за стратегіями звуження, закриття та відновлення ресурсних циклів у контексті технічного, екологічного, економічного та соціального вимірів сталості. Подальші дослідження пов’язані з оглядом існуючих бізнес-моделей сільськогосподарських підприємств, що опираються на показники на основі стратегій циркулярної економіки та вимірів сталого розвитку. The increased interest in the conception of circular economy is caused by predictable advantages in the context of sustainable development. However, the generally accepted monitoring system does not exist, and the scientific world relies on a significant number of approaches to measuring the efficiency of circular economy strategies. This is caused by the introduction of circular economy principles at the level of current regulations in the policy of China, Africa, the European Union and the United States. Accordingly, the studied list of indicators that allow to evaluate its efficiency is quite wide and takes into account the development peculiarities of both economy and its sectors. Of particular interest to this study is the agrarian sector. The analysis of scientific papers allowed to distinguish in the agricultural sector strategies for narrowing, closure and recovery of resource cycles, the evaluation of which requires appropriate indicator systems in the context of various dimensions of sustainable development. Efficient strategies of circular economy in agriculture can potentially include a set of indicators that are able to assess the level of impact of production on the environment, take into account social aspects, determine the level of informatization, material capacity and energy capacity of products. As a result of the research, an overview of the existing systems of indicators of circular economy in the agrarian sector was carried out, which were divided according to strategies for narrowing, closure and recovery of resource cycles in the context of technical, ecological, economic and social dimensions of sustainability. Further researches are related to the review of existing business models of agricultural enterprises, referred to the indicators based on circular economy strategies and measurements of sustainable development.
  • Ескіз
    Документ
    Level of ecological and economic diversification: a methodology for assessing the sustainability of agricultural enterprises
    (2021) Strapchuk, Svitlana І.; Страпчук, Світлана Іванівна
    As a global initiative within the framework of the United Nations Environment Programme framework, the Economics of Ecosystems and Biodiversity emphasises the importance of applying a systematic approach to the assessment of Natural Resources and the need to introduce new forms of economic growth to the sustainable development of enterprises. Existing management practices of agricultural enterprises, such as monoculture, create a constant monotonous load on the soil and lead to a decrease in humus content, contribute to erosion, but remain highly profitable. Changing the forms of economic growth in favour of introducing sustainable practices such as organic production, sustainable intensification, and eco-production requires appropriate sources of financing, a high level of environmental awareness, and comprehensive methods for assessing environmental and economic factors. The purpose of the study is to substantiate a methodological approach to a comprehensive assessment of the ecological and economic diversification of an enterprise based on the principles of sustainable development, which allows taking into account the level of diversity of cultivated crops in relation to the structure of marketable products. To achieve this goal, statistical information on the activities of agricultural enterprises in the Kharkivska Oblast was used, as well as monographic, graphical and statistical methods of research. Data analysis and processing were performed using specialised software: Microsoft Excel and Statistica 10. The study presents the developed and tested coefficient of ecological and economic diversification, which allows assessing the level of agrobiodiversity of sown areas and marketable products of agricultural enterprises based on the management results for 2019. The coefficient is based on information theory in the context of applying the Shannon-Weaver index. As a result of the search for the relationship between the coefficient of ecological and economic diversification and profit per 1 hectare, the statement about the gradual loss of profitability during the growth of the number of types of crops is confirmed. However, there are enterprises that maintain profitability during the expansion of the acreage structure. The practical significance of the findings obtained is allows assessing the possibility of adapting the structure of acreage to market conditions, taking into account environmental and economic factors. Економіка екосистем та біорізноманіття як глобальна ініціатива у межах Програми ООН з охорони навколишнього середовища підкреслює важливість застосування системного підходу до оцінювання природних ресурсів та необхідність впровадження нових форм економічного зростання, що забезпечить сталий розвиток підприємств. Наявні практики господарювання сільськогосподарських підприємств, такі як монокультура, створюють постійне одноманітне навантаження на ґрунти та призводять до зменшення вмісту гумусу, сприяють ерозії, проте залишаються високоприбутковими. Зміна форм економічного зростання на користь впровадження сталих практик на зразок органічного виробництва, сталої інтенсифікації, ековиробництва потребує відповідних джерел фінансування, високого рівня екологічної свідомості та комплексних методик оцінювання еколого-економічних чинників. Метою дослідження є обґрунтування методичного підходу до комплексної оцінки еколого-економічної диверсифікації підприємства на основі принципів сталого розвитку, що дозволяє врахувати рівень різноманіття вирощуваних культур у взаємозв’язку зі структурою товарної продукції. Для досягнення мети були використані дані діяльності сільськогосподарських підприємств Харківської області, а також монографічний, графічний та статистичний методи дослідження. Аналіз та обробка даних здійснювалися за допомогою спеціалізованих програм Microsoft Excel та Statistica 10. У роботі представлено розроблений та апробований коефіцієнт еколого-економічної диверсифікації, що дозволяє оцінити рівень агробіорізноманіття посівних площ та товарної продукції сільськогосподарських підприємств за результатами господарювання за 2019 рік. В основу коефіцієнта покладена теорія інформації в контексті застосування індексу Шеннона-Уівера. Унаслідок пошуку залежності між коефіцієнтом еколого-економічної диверсифікації та прибутком у розрахунку на 1 га, твердження щодо поступової втрати прибутковості під час зростання кількості видів вирощуваних сільськогосподарських культур підтверджено. Проте існують підприємства, які під час розширення структури посівних площ утримують прибутковість. Практична значимість отриманих результатів полягає в оцінці можливості адаптації структури посівних площ до ринкових умов із урахуванням екологічних та економічних чинників.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості сталого розвитку аграрного сектору та його нормативно-правове забезпечення
    (2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana
    У статті проаналізовані погляди науковців-економістів щодо особливостей сталого розвитку в аграрному секторі та здійснено систематизацію його нормативно-правового забезпечення. Проведений аналіз наукових публікацій дозволив підкреслити роль економічної складової сталого розвитку в триєдиній концепції, яка є динамічною системою, здатною змінювати рівень свого гомеостазу, стимулювати розвиток ресурсозберігаючих технологій та реагувати на обмеження. Аграрний сектор має враховувати тенденції, що склалися на споживчому ринку та ефективно реагувати на зміну міжнародних агрокультурних політик. Дослідження правового забезпечення аграрного сектору дало змогу систематизувати законодавчі акти щодо врегулювання питань сталого розвитку традиційного сільськогосподарського виробництва, його альтернативних форм та використання біотехнологій в процесі діяльності підприємств. The article analyses the views of economists on the peculiarities of sustainable development in the agricultural sector and systematises its regulatory and legal support. The analysis of scientific publications allows to emphasize the role of the economic component of sustainable development in the triune concept, which represents a dynamic system that can change the level of its homeostasis, stimulate the development of resource-saving technologies and respond to constraints. The agricultural sector must take into account the trends in the consumer market and respond effectively to changes in international agricultural policies. The study of legal support for sustainable development of the agricultural sector made it possible to systematise legislation aimed at regulating traditional agricultural production, its alternative forms and the use of biotechnology in the business activity of enterprises. It has been established that ensuring the growth of agricultural production with a simultaneous transition to sustainable development is possible by addressing the risks associated with biodiversity loss, soil pollution, excessive fresh water consumption, etc. The importance of regulating food safety, which is an incentive for the transition to a balanced diet is substantiated. The main tools for implementing the principles of sustainability are effective regulatory support aimed at supporting and developing the agricultural sector, and economic incentives of pricing and fiscal policies. Thus, the contribution of the study is a detailed analysis of economists’ views on the problem of sustainable development of agricultural production in combination with the analysis of existing legal support, which aims to anticipate potential risks to human life and health, environment, biodiversity, etc.
  • Ескіз
    Документ
    Моніторинг індикаторів сталого розвитку соціально-економічних систем різних рівнів
    (2020) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, S.І.
    У статті проведено моніторинг існуючих індикаторів сталого розвитку, що використовуються на локальному, регіональному та глобальному рівнях для різних соціально-економічних систем. Встановлено, що індикатори можуть бути представлені у вигляді єдиного показника, комплексного підходу з частковими показниками та показниками на основі результатів опитування. Систематизовано найбільш часто використовувані індикатори для оцінки різних аспектів сталості, пов'язаних із сільськогосподарськими системами Визначено національні індикатори соціального, екологічного та економічного виміру у сільському господарстві, орієнтовані на досягнення ЦСР. Встановлено критерії вибору показників, закономірності розвитку та задачі сталості на рівні підприємства. The issue of Ukrainian transition to a sustainable development model has entailed the need to determine appropriate indicators for specific conditions, and establish their values at different levels in order to coordinate management decisions with stakeholders.The article monitors the existing indicators of sustainable development used at local, regional and global levels for different socio-economic systems. It is established that indicators can be integrated into a single index, based on integrated approach with partial indicators and indicators based on survey results. The most frequently used indicators for assessing various aspects of sustainability in agricultural systems are systematized. The role of agriculture in achieving the majority of Sustainable Development Goals (SDGs) has been determined through the introduction of principles of organic production and the development of green energy such as bioethanol production. National indicators of social, ecological and economic dimension in agriculture, focused on the achievement of SDGs, are defined and systematized. Criteria for selection of indicators, patterns of development and sustainability objectives at the enterprise level are established. It is noted that the transformation processes should become the basis of an enterprise as a socio-economic system at the local level and the key to sustainable development based on continuous efficiency.
  • Ескіз
    Документ
    Механізм забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств на засадах циркулярної економіки
    (2020) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.
    Відсутність системного підходу до визначення економічного змісту механізму забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств потребує вдосконалення теоретико-методологічних засад, з’ясування його основних елементів, їх еволюції, взаємоузгодження з реаліями практики та взаємозв’язку окремих ланок, елементів та інструментів. Метою дослідження є розробка науково-практичних підходів до формування механізму забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств України, спираючись на стратегії циркулярної економіки з урахуванням дії економічних законів, глобальних тенденцій розвитку нових концепцій в управлінні сталим бізнесом шляхом узагальнення світової практики удосконалення державного регулювання сталого розвитку сільського господарства. Дане дослідження сприяє формуванню системного бачення процесу сталого розвитку аграрних підприємств, пов’язаного з впровадженням стратегій циркулярної економіки в сільському господарстві. Результати підтверджують, що принципи циркулярної економіки можуть бути реалізовані завдяки ефективному поєднанню державного регулювання через правові аспекти, що включають розвиток організаційно-правових форм, державну підтримку виробників, забезпечення якості та безпечності продукції та управлінські важелі цінової, кредитної, податкової та інвестиційної політик. Заходи забезпечення сталого розвитку з боку аграрних підприємств реалізуються через інструменти циркулярної економіки та включають залучення ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій; впровадження корпоративного екологічного менеджменту; інвестиції підприємства у сталі практики ведення сільського господарства; використання стратегії прогресивної інтеграції; зменшення матеріало- та енергомісткості виробництва і відходів, їх подальшої утилізації; використання грантових можливостей підприємства; застосування інноваційних маркетингових і цифрових технологій у виробництві та реалізації продукції; використання переваг приватного партнерства та розвиток відповідних бізнес-моделей. The lack of a systematic approach to determining the economic content of the mechanism for sustainable development of agricultural enterprises requires improving theoretical and methodological principles, clarifying its basic elements, their evolution, coordination with the practice and interdependence of individual components and tools. The aim of the study is to develop scientific and practical approaches to the design of a sustainable development mechanism of agricultural enterprises of Ukraine, based on the strategy of circular economy, with regard to economic laws, global trends and new concepts in sustainable business management through generalization of the world practices of improving state regulation of sustainable agriculture. This study contributes to the development of a systematic view on sustainable development process of agricultural enterprises, relate to the implementation of circular economy strategies in agriculture. The results confirm that the principles of circular economy can be implemented through an effective combination of government regulation through legal aspects, including the development of organizational and legal forms, state support for producers, product quality and safety and management, levers of pricing, credit, tax and investment policies. Agricultural enterprises implement principles of sustainable development through the tools of the circular economy; they include the involvement of resource-saving and environmentally friendly technologies; introduction of corporate environmental management; enterprise investments in sustainable agricultural practices; use of the strategy of progressive integration; reduction of material and energy consumption, as well as production wastes, their further utilization; use of grant opportunities; application of innovative marketing and digital technologies in the production and sale of products; use of the benefits of private partnerships and the development of appropriate business models.