Навчально-науковий інститут міжнародної освіти

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2852

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Актуальність педагогічного феномена "знання педагогічного змісту" для успішної викладацької діяльності в закладах вищої освіти різних країн
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Куліш, Сергій Миколайович; Kulish, Sergii Mykolayovych
    Стаття присвячена дослідженню педагогічного феномена «знання педагогічного змісту» у контексті глобалізаційних викликів педагогічної освіти. Здійснено аналіз провідного зарубіжного та вітчизняного досвіду інтерпретації поняття «знання педагогічного змісту», що розглядалося дослідниками як специфічні / особистіс но-специфічні загальні «подієві» / «сюжетно педагогічні моделі», як трансцендентне знання суб’єкта щодо освіт нього контексту / процесів навчання, викладання та управління колективом здобувачів освіти. Констатовано, що «сюжетно педагогічні моделі» є категорією поняття «знання педагогічного змісту». Звернено увагу на ключові положення «сюжетно педагогічних моделей», як-от: 1) це результат навчальної діяльності; 2) професійний досвід викладача – основа для моделі; 3) моделі корелюються з тематикою заняття. Окремо варто сказати про моделі загальнопедагогічних знань, що різняться компонентами: 1) управління колективом здобувачів освіти → методи навчання → здійснення оцінки навчального колективу → навчальний процес → індивідуальні характеристики здобувачів освіти; 2) знання процесів навчання → знання індивідуальних особливостей здобувачів освіти. Представлено методологічний інструментарій для оцінки у викладачів-початківців рівня загальнопедагогічних знань (показники → модельовані навчальні ситуації → завдання). Проаналізовано наукові джерела й зафіксовано, що знання педагогічного змісту є підґрунтям для успішної навчальної, викладацької та науково-дослідної діяльності в закладах вищої освіти різних країн. Наразі загальновизнано, що в контексті сучасних тенденцій розвитку освіт ньої системи відбувається постійна трансформація знань педагогічного змісту, що зумовлює їх оновлення, сприяє професійному розвитку педагогічних / науково-педагогічних працівників, формуванню специфічних навичок.
  • Ескіз
    Документ
    Законодавче забезпечення процесу підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
    (Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2020) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    The article deals with the problem of the academic staff training in the universities of Ukraine in the second half of XIX – at the beginning of XX century. The regulatory and legal framework, which regulated the training of academic staff in Ukrainian universities during the researched period, is determined. It mostly included by-laws (decrees, resolutions, circulars, instructions, rules). It is established that the institute of “professor scholarship holders” became one of the effective forms to train academic staff. The responsibilities of “professor scholarship holders” are singled out. They were connected with their learning, scientific and research, teaching activities. Particular attention is drawn to changing the requirements for the reports submitted to the Ministry of Public Education, which dealt with holding classes by “professor scholarship holders”: 1) the scientific counselor’s report, which was prior discussed at the faculty meeting, alongside with the conclusions drawn by the curator of the educational district (since 1884); 2) the report of the scholarship holder with the scientific counselor’s review on the classes conducted, or just a general review of the scientific counselor (since 1902); 3) scientific works of the scholarship holder attached to the report (since 1903) for the objective evaluation of their scientific and research work. It is mentioned that the candidates for occupying the position of the professor in universities were chosen by the scientific council or the educational committee on the grounds of their scientific researches in the particular field. It is found out that with the consent of the Ministry of Public Education, “professor scholarship holders”, who demonstrated a high level of research work, were granted a permission for a foreign trip “for scientific purposes” to higher education institutions and educational institutions in Western Europe. Such persons were issued “open letters” with the description of the special purpose of their trip (since 1872). Reports on foreign trips and written faculty remarks submitted to the Ministry of Public Education were the grounds for establishing guidance on the further activities of the scientists, for the continuation or their withdrawal from the trips.
  • Ескіз
    Документ
    Самостійна робота здобувачів третього рівня вищої освіти під час вивчення теми "Генеза педагогічної компаративістик: глобальний контекст" з історії педагогіки та педагогічної компаративістики
    (Київ : Видавництво «Людмила», 2024) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    Професійно-педагогічна діяльність викладача ЗВО є важливою складовою якісної освіти майбутніх фахівців. Однією з умов такої діяльності є проєктування завдань для формування в здобувачів освіти загальноосвітньої / фахової компетентності. Ефективність самостійної роботи здобувачів третього рівня вищої освіти (спеціальність: 011 Освітні, педагогічні науки; галузь знань: 01 Освіта / Педагогіка) з дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» залежить від системи завдань, які розроблені нами відповідно до навчальної мети й відтворюють предметний / науковий контекст професійної діяльності, спонукають до наукового дослідження. Подаємо приклад завдань до теми «Генеза педагогічної компаративістики: глобальний контекст» з дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика».
  • Ескіз
    Документ
    Ґенеза підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття): методологічні основи наукового пошуку
    (Херсон : Херсонський державний університет, 2021) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    Мета статті: розглянути особливості реалізації діяльнісного та комплексного методологічних підходів у контексті аналізу системи підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття, теоретичних положень щодо методів дослідження із зазначеної проблеми. Методи дослідження: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, порівняння, пошуково-бібліографічний метод. Результати дослідження. Зазначено принципи діяльнісного підходу (розвитку, історизму, предметності; інтеріоризації та екстеріоризації; єдності будови зовнішньої та внутрішньої діяльності; активності), вимоги до комплексного підходу (встановлення взаємозв’язків досліджуваного явища, урахування зовнішніх впливів, усунення випадкових факторів), вимоги до наукових методів (детермінованість, заданість ціллю дослідження, результативність, надійність, ефективність). Діяльнісний підхід дає змогу визначити ефективність запровадженого інституту приват-доцентури в системі підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття, спрямовує на виявлення його цільової, змістовної, процесуальної, організаційної та технологічної цілісності. Комплексний підхід уможливив вивчення предмета наукового дослідження – підготовка науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в дореволюційних університетах України – на основі виокремлених складників (потреба, суб’єкт, об’єкт, зміст діяльності, умови, результат). Акцентовано увагу на теоретичних положеннях щодо наукових методів (історико-порівняльний, історико-генетичний, історико-структурний, істори- кодіахронний, хронологічний, моделювання, персоналістично-біографічний, контент-аналізу, інтерпретації та ін.), які використано в дослідженні. Висновки. Методологічне обґрунтування наукового дослідження дає можливість цілісно розкрити зазначену проблему.
  • Ескіз
    Документ
    Роль попечителів навчальних округів у вирішенні кадрових питань університетами України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
    (Луцьк : Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2017) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    У статті проаналізовано організаційні засади, теорію та практику управлінської діяльності попечителів Одеського, Харківського та Київського навчальних округів другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Установлено, що попечителі навчальних округів здійснювали зв’язок між університетами та Міністерством народної освіти для вирішення нагальних питань. Віднайдені матеріали дають змогу простежити як позитивні, так і негативні наслідки від розпоряджень попечителів навчальних округів. З’ясовано, що справи щодо розгляду кандидатур на вакантні посади в Університеті Св. Володимира, Новоросійському та Харківському університетах входила до компетенції попечителів або з їхніми рекомендаціями подавалися до розгляду Міністерства народної освіти. Відмічено, що попечителі контролювали науково-дослідницьку та педагогічну діяльність викладачів, а також здійснювали контроль за публікацією матеріалів протоколів і витягів із протоколів у періодичних виданнях, що висвітлювали актуальні для навчального закладу питання. Наголошено на тому, що розмір винагороди приват-доцентам узгоджувався керівництвом університетів із Міністерством народної освіти та попечителями навчальних округів. Підкреслено, що попечителі навчальних округів підтримували рішення членів учених рад щодо відмови надання кандидатам вакантних викладацьких посад на основі ідеолого-політичних чинників. Зроблено висновок про роль попечителі навчальних округів у структурі управління дореволюційними університетами України.