Історія Харківського університету
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/6972
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Акад. М. Сумцова життєпис, спис праць і їхня наукова оцінка(Київ : Друкарня Всеукраїнської академії наук, 1923) Кримський, Агатангел ЮхимовичДокумент Геологія в Харківському державному університеті(Харків: Видавництво ХДУ, 1936) Соболев, Д.М.Із промови на пленарному засіданні ювілейної сесії ХДУ, виголошеної 24 грудня 1935 року.Документ Жизнь Ильи Ильича Мечникова(Москва ; Ленинград : Государственное издательство, 1926) Мечникова, О.Н.Десять лет прошло со времени кончины Ильи Ильича Мечникова. Ко дню съезда русских бактериологов в Одессе, связанного с юбилейным торжеством учреждения, которому И. И. Мечников дал научное бытие и направление, Государственное Издательство РСФСР выпускает в свет его жизнеописание.Документ Довідник про Харківський державний університет (для вступників)(Харків : Видання ХДУ, 1934) Харківський державний університетНайстаріший на Україні Університет. Харківському університету в січні 1935 року минає 130 років. Адрес Харківського Державного Університету Харків, вул. Вільної Академії № 14.Документ Олександр Опанасович Потебня. Загальна характеристика : (Промова на урочистих зборах Харківського ІНО в 32 роковини смерти Потебні)(Харків : В–во «Червоний Шлях» . Друкарня-літографія Книгоспілки, Нетеченська набер., № 14., 1924) Багалій, Д.Промова на урочистих зборах Харківського ІНО в 32 роковини смерти Потебні.Документ Олександр Іванович Білецький(Київ ; Харків : Державне літературне видавництво . Друкарня ім. Фрунзе. Харків, пров. Фрунзе, 6., 1937-05) б/аАкадемія наук СРСР надала ступінь доктора літературознавства видатному вченому радянської України професору Олександру Івановичу Білецькому.Документ Медик дев’ятнадцятого століття (записки)(Київ ; Харків : Державне літературне видавництво . Друкарня ім. Фрунзе. Харків, Донець-Захарж., 6., 1936-02) Мельніков-Разведенков, Н.Ф.На урочисте відкриття університету 17-29 січня 1805 року зібралися численні представники влади, громадянства, дворянства. Але серед них не було головного «винуватця свята» В.Н. Каразіна… Підгородні селяни, що називалися «військовими обивателями», «пожертвували» 125 десятин землі понад Сумським шосе, тобто в перекладі на сучасну топографію вони пожертвували весь масив землі від колишнього Університетського саду до Шатилівки, включаючи майдан Дзержинського з прилеглими до нього величезними будинками, що тягнуться тепер на всі сторони від Держпрому: у подовжньому напрямку – від вул. Андрія Іванова, к. Ветеринарної вулиці, до Міського парку; в поперечному напрямку – від вулиці Лібкнехта до Павлівки… Харківський медичний факультет був офіціально відкритий 17 січня 1805 року, за старим стилем, під назвою «Врачебного отделения» Харківського університету, в який входили ще такі три відділи: словесний (історико-філологічний), етико-політичний (юридичний) і математичний. (Мельніков-Разведенков Н.Ф.)Документ Про знахідку скам'янілої риби в Харківському поверсі слободи "Меловой" Ізюмської округи(Харків : Видавництво ХДУ, 1929) Карякін, Л.І.Навесні 1928 року геологічним кабінетом Харківського ІНО було одержано повідомлення про те, що в слободі Балаклеї (Ізюмської округи) знайдено якусь то скам'янілу рибу. За пропозицією завідувача кабінетом проф. Д. М Соболева, я виїхав до Балаклеї з метою зібрати відомості про нахідку, а коли можливо то й привезти її до геологічного музею ІНО. Коли я приїхав до Балаклеї, то мені вдалось вияснити, що у одного з тамтешних мешканців, дійсно знаходиться скам'яніла риба, яку було знайдено в зеленому главконітовому пісковцеві і так гарно схоронено, що навіть особи, які мають мале відношення до палеонтології, без труднощів визначили, що відбиток цей належить рибі. Камінь, в якому було знайдено скам'янілу рибу, був привезений до Балаклеї, для будівлі з слободи „Меловой". З метою виявлення умов залягання главконітового пісковця з скам'янілою рибою, я оглянув каменярню в слободі „Меловой". Слобода „Меловая" розтошована на правому березі р. Дінця на місці впадання в нього р. „Меловой", в місцевості, яка досить багато зрізана ярами.Документ Перша дисертація Костомарова. (Нові матеріали про спалення його дисертації в 1842 р.)(Харків, 1930) Айзеншток, ІєреміяРанні роки наукової діяльности М. І. Костомарова не раз уже освітлювалися в друку; зокрема було вже освітлене питання про спалення дисертації Костомарова, — «О причинах и характері Уніи вь Западной Россіи». Йому була присвячена стаття М. І. Сухомлінова, стаття стара, але написана також на основі перводжерел. Одначе за ті півстоліття, що проминули з часу надрукування цеї статті, в друку з'явилося чимало нового матеріялу про цей факт наукової діяльности М. І. Костомарова; та й архівні матеріяли не вповні використав М. І. Сухомлінов. Ці всі обставини дозволяють нам знову спинити увагу читача на такому цікавому епізоді з біографії відомого вченого. 30 жовтня 1840 року, молодий «кандидат 1-го Отделения Философского факультета Николай Иванов сын Костомаров» звернувся до Ради Харківського Університету з звичайним проханням: «...Желая подвергнуться испытанию на степень магистра Исторических Наук, прошу покорнейше Совет Университета учинить о допущении меня к оному испытанию распоряжение». Папери процітованого „дела" не дають відповіди на те, як ішли магістерські іспити молодого кандидата. М. І. Сухомлінов у згаданій статті наводить список запитань — про що саме питали М. І. Костомарова під час іспитів. Сам же Костомаров згадував потім: „проректор Лунін іспитував мене з всесвітньої історії дуже строго; іспит тревав дві годині без чверти; я склав іспита щасливо. Потім Артемовський-Гулак питав мене з російської історії до тої міри поверхово, що я міг би, — не прочитавши ні одної книги відповідати на його запитання". Це було 24 листопаду 1840 року.Документ Материалы по фауне пресноводных моллюсков бассейна р. Северного Донца([Харьков : В Университетской типографии], 1929) Жадин, В.И.Мне был передан для обработки обширный материал по пресноводным моллюскам из бассейна С. Донца, собранный под руководством Н.Н. Фадеева. Материал состоял из регулярных периодических сборов на 13 станциях санитарно-биологического обследования реки С. Донца и его притоков Уд и Лопани, а также из ряда экскурсионных сборов в этом же бассейне. Бассейн С. Донца принадлежит к наиболее хорошо изученным в отношении фауны пресноводных моллюсков. В обработанном мною материале я обнаружил пока 1 новый для фауны бассейна С. Донца вид, но материал не теряет от этого своего интереса, так как позволяет сделать целый ряд выводов о влиянии загрязнений на распределение пресноводных моллюсков. В.И. Жадин.