Центр краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/12538
Переглянути
20 результатів
Результати пошуку
Документ Краєзнавство України у книжковій колекції Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Янкул, Олексій МиколайовичТези доповіді присвячені книжковій колекції, яка знаходиться у Центрі українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна, а саме тим примірникам, що стосуються краєзнавства України. Таких книжок, станом на 2023 рік нараховується 164. Зазначено, що репертуар публікацій, який міститься у розділі «Краєзнавство України» достатньо широкий і охоплює різні роки видання: від радянського часу до сьогодення, а також деякі репринтні видання ХІХ ст. і серед них можна знайти не лише довідники, путівники, монографії та інші матеріали, але й видання, які у подальшому можуть стати (або вже є) бібліографічною рідкістю.Документ Внесок протоієрея Миколи (Лащенкова) в дослідження історії Харківщини (на прикладі його публікацій у «Харківському збірнику» (1887–1898 рр.))(Харків : Курсор, 2024) Янкул, Олексій МиколайовичТези доповіді, що присвячена працям протоієрея Миколи (Лащенкова) (1829–1896), які він публікував у «Харківському збірнику» (1887–1898 рр.) — літературному додатку до статистико-інформаційного видання «Харківський календар». Більшість публікацій автора присвячені місцевій церковній історії та її діячам, проте є й кілька праць, які стосуються особистостей, які не були прямо пов’язані з релігійною діяльністю (зокрема, про П. П. Гулака-Артемовского, В. Н. Каразіна та Г. Ф. Квітку-Основ’яненка). Зроблено висновок, що внесок о. Миколи (Лащенкова) у дослідження місцевої історії (зокрема церковної) є доволі вагомим, оскільки у своїх працях він досліджував різноманітні питання, які до нього не опрацьовувалися або мали інші висновки і тим самим заклав основи для подальшого їх вивчення та дискусій.Документ Яків Голяховський - перший укладач статистико-інформаційних видань на Харківщині(Київ : Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 2023) Янкул, Олексій МиколайовичНа основі документів, які зберігаються в Державному архіві Харківської області, реконструйовано частину (з 1829 р. до 1871 р.) життєвого й творчого шляху першого укладача статистико- інформаційних видань на Харківщині — Якова Голяховського (1829– ?).Документ "Пишу тобі. Я сумую": образ воєнного Харкова 2022 року в дописах мешканців у соціальних мережах(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022) Янкул, Олексій МиколайовичСтаттю присвячено особливостям репрезентації в соціальних мережах образу Харкова під час воєнних дій 2022 р. Загалом було проаналізовано 87 дописів під загальною назвою «листи до Харкова», розміщених на платформах Telegram та Instagram. Усі досліджувані дописи були позначені хештегами #листхаркову та #письмохарькову. Перший «лист» датовано 20 березня 2022 р. й розміщено в соціальній мережі Instagram. У межах дослідження було проаналізовано 18 дописів цієї соціальної мережі. 24 березня харківський Telegram-канал «Где в Харькове» запустив рубрику під назвою «лист до Харкова», яка тривала до 5 квітня 2022 р. Загалом у межах цієї рубрики було опубліковано 69 дописів. Дослідження передбачало фіксацію міських об’єктів, які згадуються в «листах», що дозволило визначити знакові місця для мешканців і ті ознаки, які харків’яни приписують місту. Було визначено, що серед міських об’єктів найчастіше згадують Міський сад імені Т. Г. Шевченка, Центральний парк культури і відпочинку імені М. Горького, Харківський національний академічний театр опери і балету імені М. В. Лисенка, Харківський зоопарк, Саржин яр. Часто в дописах фігурує Харківський метрополітен, зокрема в його новому статусі бомбосховища. Водночас нерідко трапляються такі слова, як «руйнування» та «вибухи», але при цьому харків’яни неодноразово називають у «листах» воєнні дії «хворобою» для міста, а руйнування та інші пошкодження внаслідок обстрілів — «ранами». Крім того, більшість авторів листів пише про те, що місто обов’язково відбудують, і вірить у перемогу. Загалом образ воєнного Харкова завдяки цим дописам визначається як «незламне місто». Епітети «незламний», «нескорений», «стійкий» та інші подібні набувають у «листах» особливого значення в описі сучасного життя Харкова. Автори «листів» пишаються містом, його мужністю та стійкістю. Проаналізовані дописи соціальних мереж дають можливість краще зрозуміти трансформацію сприйняття міста його мешканцями, яка відбулася від початку широкомасштабної військової російської агресії проти України. Серед сучасних героїв міста автори дописів відзначають військових, комунальників, волонтерів, лікарів, рятувальників, а також усіх харків’ян загалом.Документ Скрижалі історії Харкова. Т.3(Харків : Раритети України, 2020) Бондаренко, Ганна Анатоліївна; Вовк, Ольга Ігорівна; Коршунов, В.Г.; Кушнарьов, Сергій Сергійович; Куделко, Сергій Михайлович; Олефір, Микола Олексійович; Пичугін, М.Ф.; Проценко, Михайло Володимирович; Росоха, Володимир Омельянович; Солдатенко, В.І.; Янкул, Олексій Миколайович; Козіна, А.А.Третій том науково-довідкового видання «Скрижалі історії Харкова» присвячений пам’ятникам і меморіальним дошкам Харкова, встановленим в пам’ять про діячів і події науки, техніки і медицини. Видання розраховане на істориків, краєзнавців, всіх тих, хто цікавиться минулим і сучасністю столиці Слобожанщини.Документ Из области «чистой науки» — в повседневность: статистические данные губернских календарей (на примере «Харьковского календаря» на 1869–1917 гг.)(Витебск : ВГУ имени П. М. Машерова, 2018) Янкул, Алексей Николаевич; Янкул, Олексій Миколайович; Yankul, Oleksii MykolaiovychВ статье рассматриваются вопрос о том, как статистические данные стали частью повседневной жизни Харьковской губерний во второй половине XIX – в начале ХХ в. В фокусе внимания автора находится её центральный информационно-статистический ежегодник — «Харьковский календарь». Автор пришёл к выводу, что с появлением изданий Харьковского губернского статистического комитета — «Памятной книжки Харьковской губернии» и «Харьковского календаря», многие данные статистики перестали быть закрытыми для общества и стали частью его повседневной жизни. Читающая публика могла познакомиться с ними в этих ежегодниках. Кроме того, издания ценны тем, что в них отражено развитие города Харькова и Харьковской губернии на протяжении практически 50 лет.Документ До питання про точність губернської статистики у світлі даних загального перепису населення Російської імперії 1897 р. (на матеріалах Харківської губернії)(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Янкул, Олексій МиколайовичТези присвячені питанню дослідження статистичних даних, які збиралися в Харківській губернії паралельно із загальним переписом населення Російської імперії 1897 р. Дані губернської статистики за цей рік були опубліковані, зокрема, в статистико-інформаційному збірнику «Харьковский календарь на 1899 год», на прикладі якого проводиться співставлення даних, отриманих у ході перепису населення Харківської губернії столичним (Санкт-Петербурзьким) Центральним статистичним комітетом і Харківським губернським статистичним комітетом. Враховуючи специфіку збору та обробки статистичних матеріалів цими двома установами, автор дійшов висновку про те, що загальний перепис населення 1897 р. дав більш точні результати щодо кількості осіб, аніж традиційна губернська статистика, оскільки були враховані всі особи, які перебували на час перепису на теренах Харківської губернії.Документ Статистико-інформаційний збірник «Харьковский календарь» (на 1869–1917 рр.): аналіз комплексу джерел(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2021) Янкул, Олексій МиколайовичУ тезах аналізується комплекс джерел, які допомагають у вивченні статистико-інформаційного видання «Харьковский календарь» (на 1869–1917 рр.). Схарактеризовано наступні типи джерел: законодавчі акти; діловодні матеріали, які відносяться до діяльності Харківського губернського статистичного комітету та редакції «Харьковского календаря»; его-документи (автобіографії); періодика (перш за все — статистико-інформаційне видання «Харьковский календарь», а також «Памятная книжка Харьковской губернии» і «Харьковский сборник»). Робиться висновок, що джерельна база є достатньо репрезентативною та дозволяє всебічно розглянути питання, пов’язані з вивченням «Харьковского календаря» та подібних йому видань.Документ Роль Харківського університету у виданні «Памятной книжки Харьковской губернии» (1862–1868 рр.)(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019) Янкул, Олексій МиколайовичТези присвячені питанню щодо ролі професорів, вихованців і студентів Харківського університету в створенні першого на теренах Харківської губернії статистико-інформаційного збірника «Памятной книжки Харьковской губернии». Автор робить висновок про те, що випускники, професори, та студенти університету мали безпосереднє відношення до видання першого на Харківщині щорічного статистико-інформаційного збірника «Памятная книжка Харьковской губернии», який є одним з цінних джерел місцевої історії. Ці люди брали активну участь у зборі та обробці статистичних даних, створенні відповідних таблиць, які згодом друкувалися в виданні, яке було «першою сторінкою» славнозвісного «Харьковского календаря» – своєрідного літопису життя губернії.Документ Публікації краєзнавчого характеру в «Харьковском сборнике» (до 130-річчя видання)(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2018) Янкул, Олексій МиколайовичТези присвячені огляду публікацій краєзнавчого характеру, які були опубліковані у додатку до статистико-інформаційного збірника «Харьковский календарь» (на 1869–1917 рр.) — «Харьковском сборнике» (1887–1898 рр.). Зазначається, що на сторінках «Харьковского сборника» друкувалися здебільшого науково-популярні статті, які вийшли з-під пера істориків, краєзнавців, етнографів, ботаніків, географів та інших представників різних галузь знань, однак, основною ідеєю збірника було розміщення матеріалів з вивчення Харківщини. У публікаціях висвітлювалися такі аспекти, як історичний розвиток краю, економічний стан, природа, духовне життя тощо.