Alma mater
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/65
Переглянути
42 результатів
Результати пошуку
Документ В. Н. Каразин(Вестник знания, 1) б/а"Огромнейшему большинству нашего образованного общества", - начинает биографию В.Н. Каразина Я.В. Абрамов, -"Василий Назарович Каразин не известен даже по имени. Здесь мы имеем один из самых выразительных примеров несправедливости истории. В то время, как от эпохи, в которую жил В.Н.Каразин, в памяти потомства остались имена множества ничтожных людей, которые сделались историческими деятелями исключительно в силу каких-либо случайных причин, не имевшим никакого отношения к их личным качествам, и, нашумевших на исторической сцене, в сущности прошли совершенно бесследно для жизни русского общества и жизни русского народа, - личность, выдающаяся во всех отношениях своими блестящими качествами, человек, стоявший по научным познаниям и идеям на целый век впереди своего времени, деятель, оставивший глубокий след в русской жизни, образец необычайной нравственной высоты, смелости и прямоты, совершенно неизвестных в тех сферах, в которых он вращался, человек, смело говоривший царям правду, которая и до сих пор не может увидеть света иначе, как с пропусками и урезками, - такой человек остается совершенно забытым для общества..."Документ Учреждение для воспитания бедных девиц от Харьковского общества благотворения(Харьков : В университетской типографии, 1812) б/аКонволют РК ХГУ 469857. З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.Документ Высочайше утвержденные правила Харьковского общества благотворения(Харьков : В университетской типографии, 1812) б/аКонволют РК ХГУ 469857. З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книги 8, 9, 10, 12(Харьков : В Университетской типографии, 1816) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка двенадцатая. Месяц декабрь(Харьков : В Университетской типографии, 1816-12) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Филотехническое общество [протоколы съезда, август 1816 года, Харьков](Харьков : В Университетской типографии, 1816-12) б/аДокумент Украинский вестник на 1816 год. Книжка десятая. Месяц октябрь(Харьков : В Университетской типографии, 1816-10) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Университет(Харьков : В Университетской типографии, 1816-09) б/аДокумент Украинский вестник на 1816 год. Книжка девятая. Месяц сентябрь(Харьков : В Университетской типографии, 1816-09) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка восьмая. Месяц август(Харьков : В Университетской типографии, 1816-08) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.