Alma mater

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/65

Переглянути

Фільтри

1980 - 19891271990 - 199918

Налаштування

Початкова дата: 1980Кінцева дата: 1999

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 145
  • Ескіз
    Документ
    История Центральной научной библиотеки Харьковского университета (1805–1917 гг.)
    (Харьков: Издательство ХГУ, 1992) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Зайцев, Борис Петрович; Куделко, Сергей Михайлович
  • Ескіз
    Документ
    Юбилей библиотеки Харьковского государственного университета
    (Москва, 1981) Мазманьянц, Вера Карапетовна
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).
  • Ескіз
    Документ
    В старом Харьковском университете : [Ректор университета Т. Ф. Осиповский просит выдать из библиотеки книгу по механике студенту М. В. Остроградскому]
    (Москва, 1980) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Mazmanyants, Vera K.
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).
  • Ескіз
    Документ
    Легенды о Каразине
    (1997) Красиков, М.М.
    В статье рассказываются две легенды об основателе Харьковского университета В. Н. Каразине и его отце Н. А. Каразине, записанные автором статьи в 1986 году в селе Кручик - на родине В. Н. Каразина.
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    В.Н. Каразін та ЦНБ
    (Харків : Харківський університет, 1998-02-17) Березюк, Н.М.
  • Ескіз
    Документ
    В.Н. Каразін – наш сучасник : [з «Сочинений, писем и бумаг В.Н. Каразина, собранных и редактированных проф. Д.И. Багалеем»]
    (Харків : Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 1999-01-26) Березюк, Н.М.
  • Ескіз
    Документ
    Народжується музей [праць вчених ХДУ у ЦНБ]
    (Харків : Харківський державний університет, 1993-03-02) Березюк, Н.М.
  • Ескіз
    Документ
    Учений і бібліотека (маловідомі сторінки історії)
    (Харків : Харківський державний університет, 1996-11-19) Березюк, Н.М.
  • Ескіз
    Документ
    [Д. І. Багалій : біобібліографія]
    (Харків : ХГІ "НУА" "Золоті сторінки", 1999) б/а
    Бібліографія складається з трьох основних розділів. У першому — відображені праці Д.1. Багалія. Сюди увійшли монографії, підручники, збірники праць і окремі статті, рецензії, доповіді і промови, листи вченого. Укладачі спробували зібрати також перевидання, окремі відбитки статей, уривки і виклади, редакторські роботи. Матеріал розташовано у хронологічному порядку, а в межах кожного року — за алфавітом авторів та назв. Рецензії і редакторські роботи подані наприкінці кожного року. Перевидання, окремі відбитки, уривки, виклади наведені під першим роком публікації. Рецензії на праці Д.І. Багалія приєднані до основного опису. Система посилань дає змогу у повному обсязі подати кількість публікацій у кожному році. Окремим розділом представлена бібліографія праць Д.І. Багалія та література про нього. У третьому розділі зібрані книги, збірники, журнальні та газетні статті про Д.І. Багалія, його участь у науковому, громадському і культурному житті Харкова і країни в цілому. Принцип розташування записів такий же, як і в першому розділі. Окремими підрозділами виділені довідкові матеріали про вченого, хронікальні замітки, фото Дмитра Івановича. Список псевдонімів Д.І. Багалія завершує розділ. Покажчик охоплює літературу, видану у межах України та Росії українською і російською мовами більш, ніж за сто років: з 1878 до 1999 року включно. Майже всі видання описані de visu. Допоміжний апарат складається з іменного покажчика.