Наукові видання Біологічний факультет

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/749

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження стану популяційної системи зелених жаб (Pelophylax esculentus сomplex) Іськівого ставу Зміївського району Харківської області
    (Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія - Біологія, 2012) Мелешко, О.В.; Кравченко, М.О.
    В Іськовому ставі (околиці села Гайдари Зміївського району Харківської області) мешкає геміклональна популяційна система зелених жаб, яка кілька разів змінювала свій склад за час її вивчення. У червні-липні 2012 р. проведено п’ять обліків методом мічення та повторного відлову за Петерсоном. Застосована методика індивідуального мічення. Встановлено, що досліджувана ГПС відноситься до систем E-типу з невеликою часткою P. ridibundus та триплоїдних P. esculentus. Чисельність статевозрілих особин становить близько 700 особин, з приблизно п’ятикратною перевагою самців. Досліджувана ГПС відновлюється після кризи, що була пов’яzзана зі спуском ставка у 2000 році. E. V. Meleshko, M. A. Krachenko. The research of state of the green frogs’ population system (Pelophylax esculentus complex) of Is’kov pond in Zmievsky area of the Kharkov region. The population system of green frogs, living in Is’kov pond (near the village Gaydary in Zmievsky area of the Kharkov region) changed the structure during its researching some times. Five counts by the method of tagging and repeated catching by Peterson were made in June and July, 2012. The methodology of individual tagging was applied. The tested population system is related to E-system with a little share of P. ridibundus and triploidic P. esculentus, the number of pubescent individuals is estimated in about 700 individuals with fivefold males’ prevalence. The tested population system is restoring after the crisis, caused by the draining of pond in 2000.
  • Ескіз
    Документ
    Скелетохронологічне вивчення росту зелених жаб зі ставків Національного природного парку «Гомільшанські ліси» та його околиць
    (Біологія та валеологія, 2014) Усова, О.Є.
    Визначено вік та темпи росту 265 особин зелених жаб (71 Pelophylax ridibundus, 186 диплоїдних та 8 триплоїдних Pelophylax esculentus) із 5 ставків, що розташовані у Національному природному парку «Гомільшанські ліси» та поруч із ним. У роботі зроблено припущення, що відмінності у темпах росту зелених жаб (які не пов’язані з їх формою, тобто складом геномів) пояснюються різними внутрішньовидовими онтогенетичними стратегіями: скоростиглістю та тугорослістю. Відмінності між цими стратегіями є особливо контрастними для самок. Найстарші за віком особини є тугорослими; найкрупніші за розміром – скоростиглими. Протягом життя більшість самок зберігає певну стратегію росту, але деякі особини, що відповідають за розмірами тугорослим, здатні значно прискорити свій ріст та наздогнати скоростиглих. The skeletochronological study of growth of green frogs from ponds situated in the National Nature Park "Gomolshansky lissy" and its environs. Usova O.Ye. – The age and growth rate of 265 green frog individuals (71 Pelophylax ridibundus, 186 diploid and 8 triploid Pelophylax esculentus) from 5 ponds located in the National Nature Park "Gomilshansky lissy" and its environs were determined. It is suggested that differences in growth rates of green frogs (not related to their form, i.e. to composition of their genomes) can be explained by different intraspecific ontogenetic strategies: precocity and stuntedity. The differences between these strategies are especially contrasting in females. The eldest individuals are stunted; those who have the largest size are precocious. Over a lifetime, most females retain a certain growth strategy, but some individuals, whose size is corresponding to the stunted ones, can greatly accelerate its growth and catch up with the precocious ones.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості геміклональної популяційної системи зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) Корякового яру (НПП «Гомільшанські ліси»)
    (Львів, 2016) Стах, В.О.; Боброва, А.А.; Єрмаков, Д.В.; Мелешко, О.В.; Тарасенко, К.С.; Коршунов, О.В.; Кравченко, М.О.
  • Ескіз
    Документ
    Склад пуголовків зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) в Іськовому ставі (НПП «Гоміль-шанські ліси»)
    (Львів, 2016) Макарян, Р.М.; Бірюк, О.В.; Коршунов, О.В.; Кравченко, М.О.; Мелешко, О.В.; Трохимчук, Р.Р.; Шабанов, Д.А.
  • Ескіз
    Документ
    Як оцінити популяційний вантаж, що пов'язаний з геміклональною гібридизацією в популяційних системах Pelophylax esculentus complex?
    (Біологія та валеологія., 2011) Михайлова, О.В.; Усова, О.Є.; Шабанов, Д.А.
    How to assess the population load, related with hemiclonal hybridization in Pelophylax esculentus complex population systems? Mykhailova O. V., Usova O. E., Shabanov D. A. – Water frogs, Pelophylax esculentus, are hemiclonal interspecific hybrids. As compared to individuals of parental species their reproduction faces difficulties: gonad development abnormalities, production of aneuploid and unlivable gametes, larval development abnormalities, etc. To date the data, which are necessary to assess the population load of hemiclonality, are fragmentary. It is revealed, that mosaic individuals with aneuploid cells often occur among tadpoles in mixed populations. Diploid hybrid females differ from parental species female (P. ridibundus) with their higher growth rate, but shorter lifetime.
  • Ескіз
    Документ
    Порушення фертильності у міжвидових гібридів зелених жаб із Сіверсько-Донецького центру різноманіття Pelophylax esculentus complex
    (Біологія та валеологія. — 2014. — Вип. 16., 2014) Боброва, А.А.; Макарян, Р.М.; Шейко, В.П.; Шабанов, Д.А.
    Досліджено 46 диплоїдних самців P. esculentus та 14 самців P. ridibundus з Сіверсько-Донецького центра різноманіття Pelophylax esculentus complex. Визначено здатність продукувати активні сперматозоїди у відповідь на гормональну стимуляцію сурфагоном, наявність активних сперматозоїдів у суспензії з розрізаних сім’яників, а також розміри сім’яників. 85% P. esculentus та 29% P. ridibundus серед досліджених особин мають порушення фертильності. Особини P. esculentus із порушеннями фертильності мають сім’яники, що є меншими за розміром у порівнянні з нормальними особинами.