Факультет психології

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/44

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 90
  • Ескіз
    Документ
    Вісник Харківського університету. № 460. Серія: Психологія
    (Харків, 1999) Харківський національний університет
  • Ескіз
    Документ
    Етнопсихологія : підручник
    (Харків : Харківскьий національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019) Павленко, Валентина Миколаївна
    Підручник узагальнює сучасні наукові погляди на предмет, історію, основні підходи, поняття та методи етнопсихології. Розглядаються проблеми співвідношення етнічної спільноти й особистості як члена цієї спільноти, а також різні варіанти міжетнічних відносин: міжетнічне ставлення, сприйняття, комунікація, взаємодія як на індивідуальному, так і на груповому рівнях, як у своїх позитивних толерантних формах, так і в негативних – дискримінаційних чи конфліктних. Особливістю цього підручника є те, що останній параграф кожного розділу присвячений внеску сучасних українських вчених у дослідження відповідної проблематики, наведені приклади їх теоретичних та емпіричних розробок. Кожен розділ закінчується переліком контрольних питань для самоперевірки та рекомендованою літературою для кращого засвоєння матеріалу розділу. Підручник розрахований в першу чергу на студентів-психологів університетів, які опановують курс «Етнопсихології», проте він може бути цікавим і корисним також широкому колу читачів, які цікавляться цією проблематикою.
  • Документ
    Предиктори та виміри соціальної близькості
    (2019-11) Зімовін, Олексій Іванович; Zimovin, Oleksii
    У статті представлено результати дослідження предикторів та вимірів соціальної близькості. Соціальна близькість розглядається як базовий вимір психіки людини, який відображається у розумінні, довірі до іншого та сприйнятті його переконань. Визначено, що предиктори соціальної близькості пов’язані з ідеалом особистості – сприймана відповідність інших ідеалу суб’єкта та сприймана відповідність самого суб’єкта ідеалу. В обговоренні результатів ідеал інтерпретується як мета-чинник соціальної близькості, тобто динамічне узагальнення, в якому усвідомлюється інтерес особистості до самої себе, інших людей, світу. Описано соціально-психологічний феномен парадоксу толерантності – збільшення толерантності до інших соціальних груп призводить до збільшення соціальної дистанції до власної групи. Виявлено два базових виміри соціальної близькості: поінформованість-невідомість та подібність-інакшість. Суб’єкти сприймають осіб, про яких вони мають інформацію, та подібних до себе як соціально близьких.
  • Ескіз
    Документ
    Социальное время в представлениях жителей восточной и западной Украины
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2007) Кряж, Ирина Владимировна; Кряж, Ірина Володимирівна
    Розглядаються результати експериментального дослідження уявлень громадян України про типові події минулого, сьогодення та майбутнього. Дослідження було проведено у 2002-2003 роках. Вибірку склали 121 особа, яка проживає у східній Україні (м. Харків) та 100 осіб – мешканців західної України (м. Рівне). Проведено багаторівневий аналіз даних із виявлення соціально-демографічних чинників, які впливають суб'єктивну картину соціального часу. Досліджено зв'язок образу соціального часу та образу Я.
  • Ескіз
    Документ
    The Positive Effect of Nature Connectedness on Psychological Wellbeing: The Significance of Trust as a Mediator
    (2019-03) Кряж, И.В.
    Although the positive effect of nature connectedness (NC) for eudaimonic and hedonistic wellbeing is confirmed by numerous studies, the question of the intrapersonal processes that determine such impact remains open. Wilson’s biophilia hypothesis points to evolutionary background of the NC, as which can be considered pre-trust as an evolutionarily formed trust to the ecological world, to life in its diverse manifestations (Petzold, 2012). It is suggested that pre-trust sets the vector of positive comprehension on what is happening while NC actualizes pre-trust, thereby launching a ‘system of psychological wellbeing maintaining’. The hypothesis that trust is a mediator between NC and psychological well-being was tested in two studies. Multiple regression and mediation analysis, and structural equation modeling (SEM) were applied. Study 1 (the sample comprised 232 Ukrainian university students) confirmed the model of the influence of NC on positive functioning (Ryff's Psychological well-being scale and Hardness test were applied) with trust as a mediator. Study 2 (the sample comprised 276 Ukrainian and Belarusian university students) has shown that a latent variable manifested by trust and a sense of coherence index mediated the relationship between NC and subjective well-being. It is shown that trust to oneself is included in support of positive functioning, while subjective wellbeing is supported by experiencing life events meaningfulness. Limitations of the studies, their implications for conservation psychology, are discussed. Хотя позитивные эффекты связанности с природой (СП) для психологического благополучия, рассматриваемого в эвдемонистическом и гедонистическом ракурсах, подтверждены многочисленными исследованиями, вопрос о внутриличностных процессах, объясняющих такое влияние, остается открытым. Гипотеза биофилии Уилсона указывает на эволюционную основу СП, в качестве которой может быть рассмотрено пра-доверие как эволюционно сформированное доверие к экологическому миру, к жизни в ее различных проявлениях (Petzold, 2012). Предполагается, что пра-доверие задает вектор позитивного осмысления происходящего, в то время как СП актуализирует доверие, создавая тем самым «систему поддержания психологического благополучия». Гипотеза, что доверие выступает медиатором между СП и психологическим благополучием, проверяется в двух исследованиях с применением множественного регрессионного анализа и моделирования структурными уравнениями (SEM). В исследовании 1 (выборку составили 232 украинских студента) подтверждается модель влияния СП на позитивное функционирование (операционализированное через Шкалу психологического благополучия Ryff и Тест жизнестойкости) с доверием как медиатором. Исследование 2 (выборка включала 276 украинских и белорусских студентов) показало, что латентная переменная, манифестированная показателями доверия и чувства связанности, опосредует отношения между СП и субъективным благополучием. Показано, что доверие к себе включается в поддержку позитивного функционирования, в то время как субъективное благополучие поддерживается переживанием осмысленности происходящего. Обсуждаются ограничения исследований, а также значение полученных результатов для психологии экосохранения.
  • Ескіз
    Документ
    Экологическое беспокойство и осмысление экологических проблем
    (Минск, БГУ, 2012) Кряж, И.В.
    Рассматривается экологическое беспокойство как компонент экологической озабоченности. Исследуются индивидуальные смыслы экологических проблем в их связи с экологическим беспокойством субъекта. Проводится сравнительный анализ представлений об экологических проблемах в группах студентов разной профессиональной направленности (экологической, биологической, психологической). Выявлены изменения в осмыслении экологических проблем под влиянием макроэкономической ситуации. Environmental anxiety as a component of environmental concern is concidered. Meanings of environmental problem and their connection to subject's environmental enxiety are researched. The comparative analysis of representations of environmental problems in student samples from different schools (ecological, biological, psychological) was performed. Changes in meanings of environmental problems under inflience of a macroeconomic situation are revealed.