(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Гнєдков, А.; Жукова, О.
У всі часи існування соціуму актуальною залишалася проблема надання допомоги вразливим людям. Зміни, що відбуваються в розвитку суспільства, завжди мали вплив на пошук шляхів допомоги тим верствам суспільства, які її потребують. На сьогодні питання про прийняття соціумом вразливих людей (соціально незахищених, осіб з обмеженими можливостями та інвалідів, яким притаманна низка психологічних проблем), є дуже гострим. Під категорією «інвалід», зазвичай, розуміють «…людину з різними порушеннями чи захворюваннями (синдром Дауна, аутизм, фізичні недоліки у вигляді втрати слуху, зору, порушень опорно-рухового апарату» [5, с. 371]. Вразливі верстви населення і, зокрема, інваліди, в повній мірі не можуть насолоджуватися життям через низку факторів: неготовність суспільства приймати інклюзію (тобто забезпечувати ступінь участі індивідів у суспільному житті, насамперед тих, які мають певні труднощі в психофізичному та соціальному розвитку), відсутність почуття відповідальності, емпатії, а також розуміння того факту, що кожна людина є найвищою цінністю життя. Отже, проблема фізичного, психічного та ментального здоров’я вразливих людей, окреслення векторів їхньої самореалізації у суспільстві є вкрай актуальною.
