Соціологічний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/46
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Управління репутацією організації як основна функція фахівця у галузі зв’язків із громадськістю(2014) Дерев’янко, Олена Георгіївна; Derevianko, О.Н.За результатами дослідження визначено функції фахівця у галузі зв’язків із громадськістю, при цьому виокремлено: управління репутацією, виконання представницьких функцій, дослідження громадської думки, управління проектами та здійснення контролю ефективності проведених організацією заходів. Запропоновано комплекс вимог, що формується з аналітичних, творчих та управлінських здібностей, які дозволяють виконувати функції фахівця у галузі зв’язків із громадськістю.Документ Роль PR-технологій у формуванні репутації компанії(2013) Дерев’янко, Олена Георгіївна; Derevianko, О.Н.Документ Бизнес-процесс «Управления репутацией» предприятий пищевой промышленности(2014) Деревянко, Елена Георгиевна; Дерев’янко, Олена Георгіївна; Derevianko, О.Н.Целью статьи является развитие методической базы репутационного менеджмента, направленное на формализацию теоретических положений, и объяснение, как именно организовать репутационный менеджмент на предприятиях пищевой промышленности. В статье доказана перспективность использования концепции менеджмента бизнес-процессов (Business Process Management) в управлении репутацией. На основе построения диаграммы окружения бизнес-процесса «Управление репутацией» наглядно показаны его ключевые участники (поставщики и клиенты бизнес-процесса), определено их место в формировании репутации предприятия. Также в результате исследования доказано, что репутационный менеджмент необходимо считать бизнес-процессом высшего уровня управления. Построение потоковой структуры бизнес-процесса «Управление репутацией» позволило раскрыть логику взаимосвязи входов и выходов в рамках выделенных основных этапов бизнес-процесса: оценки текущего состояния репутации, сбора информации о стейкхолдерах, определения целей РR-стратегии, разработки РR-стратегии, планирования необходимых ресурсов, реализации РR-стратегии, оценки эффективности и мониторинга процесса. Предложены потоковая, функциональная и организационная структуры бизнес-процесса «Управление репутацией» для предприятий пищевой промышленности. При этом обоснование сначала функциональной, а затем организационной структур бизнес-процесса «Управление репутацией» дает возможность распределить функции репутационного менеджмента между конкретными исполнителями, установить ответственность за каждый этап бизнес-процесса.Документ Залученість споживачів до формування репутації вітчизняних підприємств харчової промисловості(2015) Дерев’янко, Олена Георгіївна; Derevianko, О.Н.У статті висвітлено результати емпіричного дослідження щодо залучення споживачів у діяльність вітчизняних підприємств харчової промисловості взагалі та у процеси формування їх репутації зокрема. Результатом активного залучення споживачів у зазначені процеси, у відповідності з авторською позицією, є формування антикрихкої репутації підприємства. На основі проведеного емпіричного дослідження – анкетування 50 споживачів продукції досліджуваних 19 підприємств, які представляють різні підгалузі харчопрому, – виявлено ряд тенденцій, які підтверджують залежність антикрихкості репутації і перспектив сталого розвитку підприємства від рівня системності його репутаційного менеджменту. Автор оперує поняттям «організаційний профіль системи репутаційного менеджменту (СРМ)», який визначається за наявністю чи відсутністю на підприємстві певних організаційних елементів системи репутаційного менеджменту: виокремлення в організаційній структурі спеціалізованого РR-підрозділу (відділу з управління репутацією), наявність документально формалізованої РR-стратегії та оперативних планів РR-роботи різного часового горизонту, наявність документально формалізованого плану дій у надзвичайних ситуаціях (план антикризових РR-активностей) тощо.Документ Організаційні профілі системи репутаційного менеджменту підприємств харчової промисловості України(2015) Дерев’янко, Олена Георгіївна; Derevianko, О.Н.У статті висвітлено результати емпіричного дослідження організаційних елементів системи репутаційного менеджменту (СРМ), яке проводилося шляхом опитування представників керівництва 69 підприємств харчової промисловості України. Автором введено в науковий обіг та уточнено ряд понять, зокрема: організаційний «фундамент» СРМ – організаційні передумови (наявність відповідних посад, затвердженої стратегії РМ, плану антикризового РМ тощо) активного використання інструментів РМ і залучення стейкхолдерів до формування репутації підприємства; одна з трьох складових СРМ підприємства. «Організаційний профіль СРМ» – це тип (рівень розвиненості) організаційного «фундаменту» СРМ, який ідентифікується за наявністю чи відсутністю на підприємстві певних організаційних елементів системи репутаційного менеджменту. У статті за результатами дослідження підприємств харчової промисловості України запропоновано розрізняти п’ять типів організаційного профілю СРМ: споживацький – наявні, як правило, всі елементи СРМ лише функціонального рівня; перехідний – фрагментарно присутні елементи організаційних передумов усіх трьох рівнів (функціонального, системного та стратегічного); розвинений – наявні не менш як 80% елементів «фундаменту» СРМ; зародковий – відсутність більш ніж 80% елементів «фундаменту» СРМ; дочірній – відсутність у підприємства до 100% елементів «фундаменту» СРМ, обумовлена наявністю всіх необхідних функцій на рівні головної (материнської) компанії. Доведено, що у харчових підприємств України найпоширенішим є саме споживацький тип організаційного профілю СРМ, що пояснюється їх орієнтацією на внутрішній ринок. Однак уже найближчими роками можна очікувати на зміни в організаційних профілях СРМ підприємств-експортерів: перехідний та розвинений профілі СРМ поступово заміщуватимуть споживацький.Документ Identification of a company’s reputation management model(2014) Дерев’янко, Олена Георгіївна; Derevianko, О.Н.In the article, the general reputation management (RM) model is substantiated; a system of criteria for model identification has been formed; and typical company reputation management models have been described. It has been proven that reputation management model identification must be performed in three domains: firstly, by reviewing the level of interaction with key stakeholders (feedback review and stakeholder’s involvement in a company’s positive reputation formation); secondly, research of how active the measures towards formation and maintenance of reputation are; thirdly, development the level of the reputation management system’s organizational component within a company.