Українсько-польська співпраця з порятунку культурної спадщини під час російської збройної агресії (на прикладі Харкова)

Abstract

У статті описано та проаналізовано основні форми, методи й результати українсько-польської взаємодії у пам’яткоохоронній сфері після 24 лютого 2022 р. Основна увага сфокусована на Харківщині, бо саме цей регіон зазнає найбільших руйнувань спадщини внаслідок російсько-української війни. Основою джерельної бази цього дослідження стали 8 інтерв’ю з керівниками і співробітниками структурних підрозділів органів місцевого самоврядування і науково-дослідних підрозділів університетів, які в умовах війни забезпечували організаційно-координаційну функцію у процесі взаємодії між українською та польською сторонами та керівниками архівів, музеїв та бібліотек, котрі співпрацювали з польськими партнерами у процесі порятунку об’єктів спадщини. Інтерв’ю були записані у вересні-листопаді 2024 р. і передані на постійне зберігання до Центрального державного науково-технічного архіву України. Досліджено процеси налагодження комунікації між пам’яткоохоронцями України та Польщі в часи повномасштабного вторгнення. Проаналізовано, які рівні інституцій були залучені до цього процесу. Схарактеризовано основні форми підтримки, надані польськими пам’яткоохоронцями українським колегам (гуманітарна допомога у вигляді обладнання та розхідних матеріалів для убезпечення фондів та забезпечення автономної роботи закладів в умовах енергонестабільності; надання обладнання та консультативної підтримки для оцифрування колекцій; сприяння публікаційній активності; організація спільних конференцій, семінарів, стажувань; консультативна допомога в реалізації міжнародних проєктів; спільна виставкова діяльність). З’ясовано, які тактичні та стратегічні завдання вдалося вирішити завдяки цій підтримці. Висловлено припущення та пропозиції, які спільні українсько-польські платформи профільної взаємодії можуть постати або мати подальший розвиток внаслідок цієї співпраці.