Клінічне та прогностичне значення запалення у хворих на тромбоемболію легеневої артерії та можливості терапевтичного впливу

Abstract

Представлена дисертаційна робота спрямована на вивчення впливу запальних біомаркерів (СРП, Іл-6, НЛС) на важкість клінічних проявів та прогноз гострої тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), а також оцінку доцільності введення ранолазину в схему лікування пацієнтів з ТЕЛА, з метою вдосконалення тактики ведення хворих на гостру ТЕЛА, шляхом оптимізації існуючих алгоритмів стратифікації ризику та впровадження нових терапевтичних стратегій, що здатні знизити частоту несприятливих клінічних подій та покращити перебіг цього загрозливого для життя захворювання. … Отримані результати свідчать про доцільність включення визначення СРП, Іл-6 та НЛС до клінічної стратифікації ризику як додаткових прогностичних 11 біомаркерів, що сприятиме підвищенню точності оцінки важкості стану пацієнтів і забезпечить більш обґрунтований індивідуалізований вибір подальшої лікувальної тактики. Визначені порогові значення СРП та НЛС, асоційовані з ризиком госпітальної летальності, доцільно враховувати під час ухвалення клінічних рішень щодо госпіталізації пацієнтів, зокрема розміщення у відділенні інтенсивної терапії. Впровадження у практику формули індивідуального ризику госпітальної летальності зменшить ймовірність недооцінки тяжкості стану пацієнта та сприятиме оптимальному вибору лікувальної тактики. Включення ранолазину в схему лікування пацієнтів з гострою ТЕЛА сприятиме підвищенню ефективності терапії та покращенню клінічних результатів.This dissertation investigates the influence of inflammatory biomarkers (CRP, IL-6, NLR) on the severity of clinical manifestations and prognosis of acute pulmonary embolism (PE), as well as evaluating the feasibility of including ranolazine in the treatment regimen for PE patients. The study aims to improve the management strategy of acute PE by optimizing existing risk stratification algorithms and introducing novel therapeutic approaches capable of reducing adverse clinical events and improving patients outcomes in this life-threatening condition. … The obtained results indicate the advisability of including CRP, IL-6, and NLR assessment in clinical risk stratification as additional prognostic biomarkers, which will enhance the accuracy of patient severity assessment and enable a more evidence-based, individualized selection of subsequent therapeutic strategy. Threshold values of CRP and NLR values associated with in-hospital mortality risk should be considered when making clinical decisions about patient hospitalization, particularly regarding intensive care units admission. The implementation of the formula for individual in-hospital mortality risk may reduce the likelihood of underestimating patient severity and facilitate optimal therapeutic decision-making. Incorporation of ranolazine into the 21 treatment regimen for patients with acute PE may enhance therapeutic efficacy and improve clinical outcomes.