Порівняльна характеристика ефективності гіполіпідемічної терапії аторвастатином у пацієнтів з ішемічною хворобою серця з та без втручань на коронарних судинах

Abstract

Дисертація присвячена підвищенню ефективності довгострокової регулярної терапії середніми дозами аторвастатину на основі вивчення змін клінічних і функціональних показників, ліпідного спектра, С - реактивного білка й рівня лейкоцитів крові в лікуванні пацієнтів на ІХС з та без перенесених втручань на коронарних судинах. Встановлено, що довготривала регулярна терапія аторвастатином у середніх дозах позитивно позначається на клінічних проявах, функціональних показниках і тривалості життя пацієнтів на ІХС. Доведено, що частота кінцевих точок у групах пацієнтів з та без втручань на коронарних судинах виявляється статистично недостовірною й не залежить від типу дисліпідемії. Виявлено, що при початково різному клінічному й функціональному стані пацієнтів на ІХС у 2-х досліджувальних групах, і швидшому поліпшенні цього стану після оперативних втручань на коронарних судинах, відмінності у висхідних рівнях і подальших змінах ліпідного спектру на етапах регулярної терапії аторвастатином виявляються статистично незначними. Гіполіпідемічний ефект настає раніше й виявляється сильніше в пацієнтів з 2А типом дисліпідемії проти типу 2В дисліпідемії. Визначено протизапальний ефект довготривалої терапії аторвастатином у середніх дозах у довгостроковій терапії ІХС у пацієнтів з та без втручань на коронарних судинах не залежить від типу дисліпідемії, однаково нормалізуючи рівні СРБ і лейкоцитів крові до кінця спостереження. Довготривала стабільна терапія аторвастатином у середніх дозах у пацієнтів з ІХС повинна проводитися з початку діагностики захворювання незалежно від типу дисліпідемії й ухвалення рішення на оперативні втручання на коронарних судинах. Медикаментозні методи лікування й процедури реваскуляризації міокарда повинні не протиставлятися, але доповнювати один одного.